podkmast, Pripyat (2024)

17/11/2021

Це точно був знак. Неочікувана новина про зміну редактора в журналі Vogue наче посилала Насті сигнали з космосу: «Усе змінюється. Колись ти теж там будеш». А їй двічі повторювати й не треба, тому Настя одразу почала шукати першу роботу.

Ці пошуки приводили дівчину до кардинально різного досвіду. Від репетиторки з англійської для старшокласників до асистентки бізнесмена. Проте, так само як Настя вірить у силу знаків навколо, вона також знає ціну різного експірієнсу та важливість вміння гідно оцінювати свою роботу.

Можливо, ви також не можете всидіти в чотирьох стінах. Може, мрієте переїхати в столицю з друзями та прожити в класній квартирі трошки більше ніж місяць. Або ж набридла фінансова криза у вигляді двох купюр з Хмельницьким.

Бажання працювати з'являється з різних причин, але в усіх виникають однакові питання: про першу роботу, складання вдалого резюме, стрес на співбесідах та купу різних суперважливих дорослих штук. Можете вважати себе щасливчиками, адже саме в цьому випуску ви зможете знайти відповіді на всі ті кляті питання.

Не зволікайте, випуск уже чекає на вас на усіх платформах!

Apple Podcasts 🍎 - apple.co/3o9261u
Google Podcasts📱 - bit.ly/3c4sKD3
Усі посилання 🧷 - taplink.cc/podkmast

10/11/2021

Ця історія про Анку. Ту Анку, яка колись малювала нам ілюстрації зі Сковородою до спецвипусків для абітурієнтів. Яка створила ті самі візитівки та стікери, які бадді роздавали вам на приймалці. А тепер, коли ми її впізнали, почнімо ще раз.

Ця історія про Анку. Ту, яка організувала balnow. Про Анку, яка під час весняного карантину виходила з дому раз на три тижні. Яка найпершу свою зарплату витратила на фіолетову валізу. А останню з тієї роботи - на тату.

Про Анку, у якої часом не виходило. А вона собі казала, що треба пробувати, пробувати, і ще раз пробувати. І йти у страх. Ця історія про циклічність життя. Вона про самооцінку та довгі розмови з психологом.

А знаєте, що найцікавіше? Ця вся історія - про першу роботу у студентські часи. До речі, саме так й називається новий випуск podkmast.

Ну, ви розумієте. Чекаємо на платформах

Apple Podcasts 🍎 - apple.co/3o9261u
Google Podcasts📱 - bit.ly/3c4sKD3
Усі посилання 🧷 - taplink.cc/podkmast

03/11/2021

А знаєте подкаст, де діди майже годину бубнять на адмінку в Могилянці? А випуск про те, як на Еразмусі затусити с гуртожицькими сусідами через саморобний тіндер і навіть встигнути трохи повчитися? А епізод, у якому було про взаємну любов з першого дня відкритих дверей хоч би чув/-ла?

От тобі й на!

Ці рандомні фрази зверху - неофіційні назви випусків третього сезону podkmast. Між іншим, зараз саме його екватор. Сподіваємося, ти гарно розумієш натяки.

Почуємося!

P.S. Швидко та безболісно випуски можна знайти отут:
- випуск про вступ і любов з першого дня (Apple apple.co/3hz8dtG та Google bit.ly/3nB2tUa Podcasts)
- з навчанням, туснею й саморобним тіндером (Apple - apple.co/3uqn3YO та Google bit.ly/2ZvD8AP Podcasts)
- з дідами, вигоранням і горінням (Apple - apple.co/2YOCE93 та Google bit.ly/3FKXbft Podcasts)

20/10/2021

Він вже давно не спудей, та досі мрійливо зітхає, проходячи Подолом.

Там досі ті крихітні кав‘ярні й пам’ятний КМЦ, де почався його тур у студентське життя, манять затриматись хоч на хвилинку. Та він поспішає, тому просто проходить повз, на ходу згадуючи найяскравіші моменти чотирьох років навчання.

Коля проходить повз фрешів і фрешок, які жваво обговорюють вибори президента Академії. У його голові одразу виринає період координаторства у бадді. А ще як спудеї розвісили банер із Сенцовим на Контрактовій площі та надягли прапор ЄС (а згодом прапор Білорусі) на Сковороду. Мимоволі Коля згадує постер, який малювали до лекцій про секс-освіту зі студентками медичного.

А потім градом сипляться наступні спогади: незабутні поїздки за кордон на ТСР, (не)захист диплому, робота на виноробні та ще сила-силенна всього.

Ось він вже проходить на добре знайомий плац і завертає в маленький підвал КУТа, щоб сісти в невеличкій кімнатці, вдягнути навушники і розповісти свою історію усміхненій кучерявій дівчинці. Це все та багато інших історій ви вже можете почути на платформах

Apple Podcasts 🍎 - apple.co/2YOCE93
Google Podcasts📱 - bit.ly/3FKXbft
Усі посилання 🧷 - taplink.cc/podkmast

13/10/2021

Вона – поважна пані. Поважна не лише через вік (хоча їй вже майже 406), а й через свою інтелігентність, повагу до цінностей, спільноту, яку вона створює і підтримує. Деякі називають її державою в мініатюрі, адже вона дає можливість навчитися реальних процесів життя у безпечному середовищі. А ще часом ця пані буває трохи буркітлива та консервативна – що поробиш, вік такий.

І коли консервативність занадто хлюпає і починає переливатися через вінця, з’являються такі, як він. Майбутній засновник Радіо Поділ (але він ще про це не знає), поки що студент, якому не сидиться на місці. Зрозумівши, що економтеорія - це не зовсім його, починає створювати Бадді – спільноту для нетворкінгу і соціалізації фрешів, організовувати квартирники у pidwall, активізовувати питання зі студентського самоврядування, збирати новини на тижневу розсилку та робити ще силу-силенну інших, деколи великих, а деколи дрібних справ, з яких і складається соціальне життя в університеті.

І не ведіться на його оманливо спокійний голос! Він знає, як зловити переслух з вищої математики, піти працювати: адже якось неприкольно брати гроші в батьків на таке, а тоді через роботу спіймати ще один.

Їхні стосунки з поважною пані були зовсім неідеальними: хоч і стався ціннісний метч, проте часом траплялися заминки та конфлікти. В деяких моментах вони були надто різні, але продовжували комунікувати та розвиватися разом.

Це історія про пізнання Могилянки і пізнання себе через неї. Гайда до нового випуску podkmast – там буде це і набагато більше

Apple Podcasts 🍎 - apple.co/2YOCE93
Google Podcasts📱 - bit.ly/3FKXbft
Усі посилання 🧷 - taplink.cc/podkmast

06/10/2021

Привіт, люба.

Я згадала свій третій курс. Згадала Еразмус. Згадала, і раптом вирішила тобі написати. Освіжити спогади, бо в нас з тобою їх багато.

Пам’ятаєш пекло за тиждень до подачі документів? Я тоді пила каву, кофеїн - усе, що завгодно, аби не заснути. Тоді була підготовка «Атланта», модулі, проекти й завал на ненависній мені роботі.

Ніч перед подачею була яскравішою, ніж «Ніч перед Різдвом» Гоголя. У мене дві презентації, два есе та два мотиваційні листи – на Лілль та Гіссен. Я буквально вимикаюся вночі, як і ноут переді мною, підскакую о шостій ранку та в турборежимі починаю роботу.

Наступний спогад: фінальна репетиція «Атланта» за зачиненими кулісами, у залі вже глядачі, а я фотографую документи на реквізитному столі та надсилаю їх.

А пам'ятаєш, як на співбесіді мене питали французькою, якою я давно не розмовляла, але пам'ятала одну фразу: «Я говорю французькою, але давайте краще говорити англійською»? А пам'ятаєш, як мені відмовили у фінансуванні, а тоді в останній момент знайшли його? А пам'ятаєш, пам'ятаєш…

Вона пам'ятає. І podkmast тепер пам’ятає. У новому випуску – про Еразмус, його складнощі й радощі.

Ви знаєте, де нас шукати

Apple Podcasts 🍎 - apple.co/3uqn3YO
Google Podcasts📱 - bit.ly/2ZvD8AP
Усі посилання 🧷 - taplink.cc/podkmast

29/09/2021

Вступ. Фрешміт. Посвята. Перший курс. А от несподівано і другий.

На третьому курсі ви дізнаєтеся про програму академічної мобільності Еразмус. Для вас відкривається ну дуже приваблива можливість побувати закордоном, повчитися в одному з найбільш престижних університетів Європи, познайомитися з культурою нової країни та знайти купу нових знайомих. Ну і хто з власної волі омине такий шанс?

Марі - студентка четвертого курсу політології. Вона жодної миті не вагалася щодо подачі, коли побачила програму в Шотландії. Не встигла змигнути оком, як вже сиділа в затишних кафе Глазго, вивішувала постери зі своїми контактами на дверях квартири (надійний тіндер, спосіб перевірений) та мило бесідувала з сусідами. І от Марі тут, готова розповісти про свої незабутні пів року життя в Глазго із запалом в очах та ностальгією в голосі.

Про безсонні ночі перед семінарами, пошук тієї самої програми навчання, гучні вечірки після успішної здачі екзаменів, посиденьки на даху з келихом вина, зміни в житті після Еразмусу та про багато іншого у новому випуску podkmast!

Як завжди, на всіх платформах

Apple Podcasts 🍎 - apple.co/3uqn3YO
Google Podcasts📱 - bit.ly/2ZvD8AP
Усі посилання 🧷 - taplink.cc/podkmast

22/09/2021

Спогади могилянця про доісторичні ще-не-кіберчаси. Із запису podkmast від 15.09.2021

Рік 2018

Перед очима міняться яскраві образи. Спогади

Спогад перший. Фрешфест, акція Occupy Kontraktova, посвята – всі вишикувані, у вишиванках. Промова німецького професора про верховенство права в Україні на шляху до ЄС. Для нього, тодішнього фреша, це було чимось неймовірним. Сергій слухав. І занотовував

Спогад другий. Спізнення на тоді ще офлайнові пари через вибори старости. І небажання викладачки черговий раз впускати спізнілих

Накочування хвиль нових знайомств. Обов’язків. Сподівання. Відкриття нових сенсів Могилянки для себе

Хтось відкриває для себе Могилянку тільки перед подачею документів, хтось тримає її в серці з ранніх літ. У кожного спудея своя унікальна і тепла історія про знайомство з нею, а деякі ви вже можете почути. Хочете дізнатись більше? Тоді нашорошуйте вушка, заварюйте теплий чай чи ароматну каву і всідайтеся зручніше, адже новий випуск podkmast ущерть наповнений саме такими атмосферними історіями!

Шукайте нас на платформах

Apple Podcasts 🍎 - apple.co/3hz8dtG
Google Podcasts📱 - bit.ly/3nB2tUa
Усі посилання 🧷 - taplink.cc/podkmast

15/09/2021

У них це було взаємно.

Звісно, вона чула про Могилянку. Навіть знала людей, які там вчилися. Але якийсь час для неї, як і для багатьох невтаємничених, це був виключно філологічний університет.

А Ліна точно знала, чого хотіла. Питання вступу навіть не стояло: тільки на режисуру. Аж раптом стався Київ, друзі, однокласники - і всі до одного питають: «А чому ти не в Могилянку?».

І тоді вона вирішила спробувати.

Спробувати познайомитися з Могилянкою через друзів, приятелів, знайомих знайомих. На диво, вона знайшла творчість. Знайшла її в студентах: фотографіях, постах, відео, та зрозуміла - це воно. Те місце, в якому вона хотіла бути.

«Можна вважати, що це Могилянка обрала мене», - сміється Ліна.

Вони разом вже рік. Ліна знайшла у ній спільноту, яка мотивує; тих, хто готовий рухатися та потроху змінювати світ навколо - саме те, чого їй бракувало у шкільні роки.

Цікаво, авжеж? А знаєте, що ще цікавіше? Новий випуск podkmast - він увесь наповнений такими історіями.

Чекаємо вас на платформах.

Apple Podcasts 🍎 - apple.co/3hz8dtG
Google Podcasts📱 - bit.ly/3nB2tUa
Усі посилання 🧷 - taplink.cc/podkmast

01/09/2021

То що, перше вересня?

Новий навчальний рік, новий сезон podkmast. Привіт усім, хто проходить цей шлях в Могилянці знову й знову. Ласкаво просимо тих, хто вперше.

У цьому сезоні поговоримо про різні аспекти життя могилянців: вступ і СОшки, Еразмус і подорожі, бізнес і проєкти в Могилянці та за її межами.

Буде інформативно-смішно. Чи смішно-інформативно. А ще щиро. У будь-якому випадку, уже зовсім скоро ти і podkmast face-to-face (чи ear-to-ear) на усіх платформах для прослуховування подкастів.

А також WANTED in podkmast! Якщо ти:

📍 вмієш і любиш працювати зі звуком, хочеш одним із перших чути випуски, переслуховувати їх багато разів та шліфувати все це багатоголосся;

📍 хочеш малювати та підбирати гармонійні відтінки, вмієш у абстрактні зображення (а для випусків потрібні саме такі);

📍хочеш долучитися в будь-якій іншій ролі - для нас ти на вагу золота!

Заповнюй формочку (forms.gle/JfgHCKxJHCvEMFj97) до 7 вересня включно та ми з тобою сконтактуємо.

До зустрічі,
твій podkmast

27/04/2021

На день народження завжди чимось пригощають.
Ми принесли вам млинцевий торт. І не простий торт з багатьох шарів млинців, прошарований сметановим кремом, а хронологічний млинцевий торт.

Шар за шаром з минулої весни складалася історія нашого подкасту. Гайда з нами святкувати та згадувати, як це було!

Перший, найтонший шар цього торту - команда у своєму початковому складі сидить у «Veterano Brownie» та думає, з чого починати. Практично ніхто нічого не знає, але всі чогось дуже хочуть робити.

Під ним зібганий і трохи покоцаний млинець, адже починається карантин, ми годинами сидимо в зумі, записуємо і перезаписуємо випуски з гостями, та нарешті вирішуємо.

Перший сезон, хвилювання та тріумф – він вийшов вдалим. Тому цей млинець у тортику жовтий, гладенький та з хрумкими краями.

Наступний шар вийшов пухким і м’якеньким, адже у нас був насичений період: випуски для абітурієнтів разом із Бадді, відбір та поповнення команди двома чудовими дизайнерками й звукорежисером.

Далі з’являється, певно, найсухіший млинець за весь період існування подкасту: ми готуємося до другого сезону. Знову записуємо (цього разу вже лише з одною гостею), складаємо план, готуємо квести, ілюстрації, пости – і добряче вимахуємося за цей час, тому й млинець виходить сухим.

Після складних часів кількість роботи переходить у якість – виходить другий сезон. podkmast вибухає новими барвами та історіями. Тож наступний шар торту м’ясистий, жовтенький та навіть трохи маслянистий.

Інший шар – інша подія. Стікери вже на ноутбуках і блокнотах, плакати розвішані Подолом. Наразі це крайній шар – зарум’янений та хрумкий.

І ось ми тут, 27 квітня 2021 року, рівно за рік після того, як вийшов наш перший пост. Яким буде наступний шар? Поняття не маємо. Проте страшенно раді тому, де є зараз і неймовірно вдячні за вашу підтримку. Почуємося!

P.S. На платформах також вийшов млинцевий випуск з найбільшою кількістю голосів за всю історію podkmast'у. Ви знаєте, що з ним робити

Apple Podcasts 🍎 - apple.co/3xuP2Y8
Google Podcasts📱 - bit.ly/3nteWHs
Усі посилання 🧷 - taplink.cc/podkmast

27/01/2021

Увага! Розіграш!
Тепер podkmast можна не лише послухати, а й торкнутися. Ми створили стікери, присвячені головному гостю другого сезону – Подолу, і даруємо шість із них.

Що робити?
Варіант 1: пройти квест у нашому боті (bit.ly/podquestbot). Після відповіді на всі питання ви автоматично братимете участь у розіграші.
Варіант 2: розповісти про улюблений випуск podkmast у себе в сторіс. Зробити скріншот чи репостнути наш пост, відмітити нас і написати (це важлива умова) кілька теплих слів. Наш інстаграм: instagram.com/podkmast

Три паки на телеграм, три – на інстаграм.
У вас є час до 01.02 включно, а наступного дня ми увімкнемо рандомайзер та знайдемо наших шістьох переможців. Відеодоказ запостимо у сторіс та телеграм.
P.S. Протягом розіграшу шукайте частинки стікерпаку у нас в сторіс. Успіхів!

02/01/2021

"Архітектура — теж літопис світу: вона говорить тоді, коли вже мовчать і пісні, і перекази" —говорив Микола Васильович Гоголь. Насправді архітектура і є мовою. А місто, зокрема Поділ як його частина, — то своєрідна книга, написана нею. Як звичайні книги пишуть китайською, скандинавською, французькою чи івритом, тільки наша написана архітектурою. Враховуючи те, що у podkmast ми здебільшого говоримо, то хотілося б, щоб і будівлі, вулиці чи гори змогли також заговорити своєю чудною мовою.

Проте повернімося до Подолу. Він за стилем досить сильно відрізняється від решти районів Києва: Поділ часом називають «містом у місті». Він особливий. Своєю атмосферою, внутрішніми двориками, кав‘ярнями та барами на кожному розі, Могилянкою та, звісно, людьми. Іноді здається, наче люди, які тут живуть, працюють, або просто гуляють, є іншим прошарком київської спільноти. А вулички? Навіть пройшовшись балато разів однією й тою ж дорогою, є шанс зайти за ріг та знайти раніше невідомий провулок.

Як Поділ можна виокремити в Києві, так і в могилянському кампусі можна виділити маленький квартал, де знаходяться 8й та 9й корпуси. Вулиця Почайнинська ніби відрізає цю територію від іншої частини Могилянки. Унікальністю ця територія завдячує українському архітектору пізнього бароко Івану Григоровичу-Барському. Саме він побудував бурсу — нинішній 9й корпус, церкву Миколи Набережного, а також брав участь у будівництві певних частин Іллінської церкви, котра є важливим архітектурним акцентом у забудові Подолу.

Проте що ж було на цій території за багато-багато років до розбудови Григоровичем-Барським? Яка ж історія цієї вулички, шлях до якої студентам Могилянки здається вічністю?

Не зволікайте, новий випуск вмикайте!

Apple Podcasts - apple.co/3hpNiIg
Google Podcasts - bit.ly/34TXbZN
Усі посилання - taplink.cc/podkmast

30/12/2020

Ми проходимо КМЦ, йдемо повз парк і наближаємося до нашої фінальної локації. Це навіть не одна будівля, а цілий квартал, у якому нас цікавлять бурса та дві церкви: Миколи Набережного й Іллінська.

Прохолодна та трохи відокремлена від решти кампусу бурса — колишній спудейський гуртожиток, а наразі дев’ятий корпус Могилянки. Її стелі в деяких кімнатах на першому поверсі нагадують купол, а пізньої осені та взимку треба було сидіти в куртці та хукати на руки, аби трохи їх зігріти. Туди ніхто не любив ходити на пари, але зараз не проти збігати, еге ж?

Сидячи на тихій парі, можна було напружити уяву та почути примарний дзвін Іллінської церкви — звук усе одно не долітає, адже вона далекувато, як і церква Миколи Набережного. Їх ми могли хіба що побачити, проходячи повз. Це, скоріш за все, було єдиним нашим спільним спогадом про них. Проте все змінюється, і в сьогоднішньому випуску можна дізнатися більше.

На Подолі справді багато церков: окремих і в комплексах, відкритих і закритих на реставрацію, великих і малих, вишуканих і скромних — на будь-який смак. Говорячи про Поділ, їх складно оминути, тому ми обрали ті, про які найбільше хотілося б розповісти, а одній навіть присвятили цілий випуск. Цього ж разу поговоримо про життя могилянських спудеїв, згадаємо Київ аж до Хрещення Русі, легенду про Святого Миколая та багато іншого.

Наш цикл прогулянок добігає кінця. Може, ви, слухачу, вже до нас звикли. Бо ми до вас точно. Проте у нас буде ще багато шансів погуляти разом.

Не прощаємося, ваш podkmast

Apple Podcasts - apple.co/3hpNiIg
Google Podcasts - bit.ly/34TXbZN
Усі посилання - taplink.cc/podkmast

26/12/2020

”Контрактовий ярмарок остільки розворушив Київ, дав стільки прибутку місцевим мешканцям, що магістрат, очевидячки, трохи не одразу заходивсь будувати спеціяльного будинка для контрактових зборів. Місце для нього було обрано тут-таки на Подолі, на теперішній Покровській вулиці, поруч з церквою Доброго Миколи - де нині подільська дівоча гімназія" – писав видатний історик-мистецтвознавець Федір Ернст, досліджуючи історію контрактів та Контрактового будинку.

Така маленька вулиця, проте така довжелезна її історія. Ще в XV столітті вона називалася Гнилою, адже була розташована під горою, з котрої витікали численні струмки, де скупчувалася дощова й тала вода. Сучасну назву вона здобула після побудови на ній у 1685 році Покровської церкви, хоча й після цього ще не один раз змінювала своє ім’я. У 1803 році в плані міста її було позначено як Різдвяна, а з 1955 по 1990 рік – названо на честь вченого-хіміка Миколи Зелінського.

До пожежі 1811 року Покровська вважалася головною вулицею Подолу. Цікаво, що незважаючи на пожежу, вона зберегла свою прадавню, дугоподібну форму, яка дозволяє нам зрозуміти, як виглядали подільські вулиці до 19 ст. До того ж, Покровська тісно пов’язана із торгівлею: будиночки були водночас і житловими приміщеннями, і торгівельними лавками. Крім того, на вулиці жили найзаможніші купці того часу, а у будинку №4 колись функціонував старий Контрактовий будинок. Так, саме тут відбувалися контрактові ярмарки з 1800 до пожежі у 1811 році.

Тож не зволікайте: дізнайтеся більше про історію вулиці у нашому новому випуску. Пані Владислава та Покровська вже чекають на вас!

Apple Podcasts - apple.co/3pjhDL8
Google Podcasts - bit.ly/3pc3vTY
Усі посилання - taplink.cc/podkmast

23/12/2020

Пройдімося Покровською - вулицею, яка паралельна Сагайдачного, на яку можна потрапити, звернувши ліворуч, коли йдеш з «Сільпо» до Андріївського узвозу. Одною з двох вулиць, які за плануванням нагадують Поділ до Великої Пожежі 1811 року.

Тепер, коли вже прослухано аж чотири випуски, складно пройти повз якусь подільську будівлю без думки: «Цікаво, а що тут було раніше? Хто тут був?». І кожна місцина має свою історію, варто лише уважно придивитися та прислухатися (зокрема, до podkmast'у).

А й справді, що було тут раніше? Якщо пройдетеся Покровською сьогодні, побачите Будинок дитячої творчості, Сотий ліцей, безпосередьо Покровську церкву, купу будинків та банк в кінці вулиці через дорогу. І навіть не здогадаєтеся, що колись тут були дві школи замість однієї: чоловіча та жіноча гімназії, а їхні студенти та студентки ходили по різних боках теперішньої вулиці Сагайдачного та реготали, дивлячись одні на інших. Або ж що пан Михайло Дегтярьов звів тут Вдовин дім - прихисток для жінок, які втратили чоловіків та не могли забезпечувати себе самі.

І це лише маленька частинка усього, що там було, більше ми просто ну не можемо тут сказати. А ще є багато чого: трохи про Дегтярьова, Покровську церкву та навіть Контрактовий дім, який є дідом того, що стоїть на Контрактовій площі. Нам небагато лишилося гуляти разом, тому не хочеться втрачати ні моменту цієї немовірної подорожі.

Приходьте, послухайте, насолодіться

Apple Podcasts - apple.co/3pjhDL8
Google Podcasts - bit.ly/3pc3vTY
Усі посилання - taplink.cc/podkmast

19/12/2020

“Кінорежисер сприймає, власне, фотогенічність цього грандіозного видовища. Здається йому, що він сам висить у тих ракетах, на небі, а не на бальконі четвертого поверху, – над Подолом, над горішнім Києвом.... Контрактовий дім з разючо білими колонами, закрут площі, кольори й орнаменти будинків, посталих у красі новонародження…” – описувала Докія Гуменна одну з найбільш мовчазних будівель Подолу у “Хрещатому яру”.

Так, саме цей дім дав назву площі, нині відомій як Контрактова. В основному вона функціонувала як торгівельна, проте брала участь й у релігійному та політичному житті Києва. Ще до зародження сучасної назви площа вже була символом студентства. Більше про це ти зможеш дізнатися у Гоголівському “Вії”. До речі, сам Микола Гоголь, поруч із такими відомими особистостями, як Тарас Шевченко, Оноре де Бальзак та Адам Міцкевич, бував на контрактах і, відповідно, у самому Контрактовому домі.

Сам будинок одразу ж мав стати центром київських контрактових ярмарків, які діяли аж до Жовтневого перевороту 1917 року. Контрактовий дім, котрий ви можете побачити сьогодні, є другим збудованим задля контрактів. Після пожежі 1911 року повністю згорів другий поверх першого Контрактового будинку на Покровській, тож місто потребувало нового, аби й надалі проводити контракти.

Але що ж таке ці контракти? Мова навряд йде про папірці, які підписують серйозні люди. Що іще приховано в історії Контрактового дому? Більше — у нашому новому випуску, котрий ви знайдете за посиланням нижче. Налаштовуйтеся та хутчіш поринайте в історію Подолу разом із нами!

Apple Podcasts - apple.co/2LGXgct
Google Podcasts - bit.ly/37qjR5z
Усі посилання - taplink.cc/podkmast

16/12/2020

Час летить неймовірно швидко: минулого разу ми проминули середину сезону та йдемо гуляти далі. Це схоже на пазл: ми по шматочкам складаємо докупи історію й картину життя киян у часи, коли той Поділ, який ми бачимо сьогодні, лише формувався. Четвертий з шести пазликів присвячений, вважайте, самому серцю Подолу. Серцем, певно, можна назвати декілька відомих локацій, проте ми цим іменем нарекли класичне місце зустрічі на Подолі – Контрактову площу.

Будівлю, про яку ми говоритимемо, точно усі бачили. Може, навіть знають її назву чи розглядали меморіальну табличку на її фасаді, проте цього якось замало, чи не так? Бо вона є особливо важливою фігурою в історії Подолу.

Називається просто: Контрактовий будинок. Так само, як і площа. Проте саме будинок сформував простір веселощів, торгів, танців та концертів, які відбувалися у ньому всередині й довкола. Це було місце збору верхівки суспільства з елітними розвагами та безпосередньо торгами, що називалися контрактами. Про це у своєму щоденнику та декількох творах згадував Тарас Шевченко, описуючи те, як саме вони відбувалися.

Закінчити пост хочеться цитатою з самого випуску:
«Якби імена усіх, хто колись бував у Контрактовому домі, було втілено у меморіальних дошках, я думаю, ми б з вами і фасаду будівлі не бачили: настільки насичена і конденсована у неї історія».

Про історію площі й будинку, контракти, карткових шулерів, скандал з відомим піаністом та інші цікавинки. Тому заходьте, слухайте та збирайте четвертий з шести пазлів Подолу.

Apple Podcasts - apple.co/2LGXgct
Google Podcasts - bit.ly/37qjR5z
Усі посилання - taplink.cc/podkmast

12/12/2020

“Виходжу я над самісінькі кручі, глянув униз, і — над самісіньким Подолом знов побачив іншу таку чудову картину, якої, може, нема й по всій Росії, з такими оригінальними тонами й сутінками, що я аж зчамрів з дива. Нанизу попід кручами знов я бачу темну ніч. Усей Поділ з будинками вже потонув в густій чорній темряві. Уся далека рівнина Оболоні, усі луки й луги на далекій Десні, і за Десною, і за Дніпром неначе вкрились чорним сукном. А ввесь Поділ вже горить огнями, розкиданими по місті до самої Почайни” — із такими ж ”огнями” у очах описує Володимирську гірку Іван Нечуй-Левицький у своєму творі "Вечір на Владимирській горі".

Яка ж велика духовна сила в цієї гори, що змусила Івана Семеновича не лише ходити сюди на прогулянки ледь не щодня з його домівки на Пушкінській, а й надихнула на написання такого пейзажного нарису. Письменник навіть оцінював цей твір як картину, яку побудовано на побачених ним образах. Нарис дійсно нагадує динамічну зміну картин природи, що відкриваються не лише очам Левицького, а й кожному, хто відвідає Володимирську гірку. А й справді, це не просто місцевість чи парк, а один з найромантичніших та найзатишніших куточків усього Києва.

Чималою кількістю цікавих історій та легенд оповите це місце. Чортове Беремище – ось таку назву можна було прочитати в історичних писемних джерелах. Відчуваєте ці мурашки по тілу? Ще у дохристиянському Києві так називали урочище на території гори, де стояло язичницьке капище із дерев’яним Перуном. Під час хрещення Києва цю фігуру скинули спочатку на Поділ, а потім — у Дніпро. Далі ж історія оповідає про киян, котрі нажахані бігли біля тієї місцини та кричали: ”Видибай, Боже, видибай”. Почувши молитви, Перун виринув з води та з’явився там, де зараз знаходиться Видубицький монастир. А яр, котрим Перуна тягли до води, став нині маршрутом для всім нам відомого київського фунікулера.

Досить цікаво, чи не так? Саме тому, якщо ви ще не прослухали наш новий випуск про Володимирську гірку, ми спішимо заохотити вас прогулятися тими стежками, якими щодня подорожував Іван Нечуй-Левицький, та відчути атмосферу цього напрочуд красивого місця у супроводі пані Владислави Осьмак.

Apple Podcasts - apple.co/3oBSqeQ
Google Podcasts - bit.ly/33VB6JO
Усі посилання - taplink.cc/podkmast

09/12/2020

Продовжуючи нашу подкмастну прогулянку Подолом, підіймаємося на третю гору. Можемо проїхатися фунікулером, піти вгору Андріївським узвозом, зайти з боку Хрещатика, перейти скляний міст, а можемо усіма чотирма способами: адже поки слухаєш, обмежень нема.

Володимирська гірка. За традицією, вона декілька разів змінювала свою назву, аж поки в XIX столітті остаточно не стала Володимирською. Тому не оминемо й боку історії, пов‘язаного з тим, на честь кого її безпосередньо названо. А там і про освячення Київської Русі, і про язичницьке капище, яке колись було недалеко від сучасного фунікулера, і про Видубицький монастир, і багато-багато іншого.

Ми знаємо дати та події минулого, а як щодо звичайних, більш людських речей? Цього разу можемо разом торкнутися побуту киян. Як проходили їхні суботні вечори? Де любив споглядати Київ Іван-Нечуй Левицький та інші письменники, студенти, інтелігенція й решта жителів міста? Ба навіть де можна було знайти лікувальне повітря в Києві?

Язичництво, храми, лікувальні місця - нам би хотілося кинути необережну фразу про те, як у новому випуску все це змішалося в купу. Проте тут образи міняться, переливаються та стають іншими, перетікаючи один в одного. Історії безперестанку змінюються: це нагадує ріку, на берегах якої усе й відбувалося.

Гайда з нами мандрувати Подолом далі! Буде цікаво, насичено та недовго. Випуск вже на кожній з наших платформ.

Залізайте під плед і вмикайте навушники з уявою

Apple Podcasts - apple.co/3oBSqeQ
Google Podcasts - bit.ly/33VB6JO
Усі посилання - taplink.cc/podkmast

05/12/2020

“Грізно здіймався на вершині високої гори, наче на крижаній скелі, Вишній замок. Висока стіна йшла короною по всій вершині гори. П’ятнадцять триярусних шестикутних веж піднімалися по боках. Довкола стіни тягнувся широкий рів. Перекидний міст до Воєводської брами, що виходила проти Щекавиці, був спущений. Похмуро темніли у стінах амбразури. З-за високої стіни виднілися золоті хрести і куполи церков. Далі до Дніпра йшли такі ж блискучі гори, обходячи півколом нижнє місто — Поділ.” – так уявляв собі у творі ”Червоний диявол” Замкову гору, на якій ще тоді височів величний замок, Михайло Старицький. Замкова гора, увінчана зубчастою короною, царствено панувала над місцевістю, наче зневажливо дивилась зі своєї сніжної вершини на неспокійне сум’яття життя, що притаїлося біля її ніг.

Ви точно знаєте про цю старовинну, овіяну різноманітними легендами історичну місцевість Києва. Гора, також відома як Киселівка, Києвиця чи Хоревиця, була заселена близько 4-5 тис. років тому, ще за часів трипільців. Подейкують, що вона взяла участь і у створенні Києва, адже археологи стверджують, що князь Кий мав на Замковій горі свою резиденцію, поки не перебрався на Старокиївську гору.

У чому унікальність цієї гори? Замкова є однією з тих гір, які не є забудованими. З неї можна побачити всю велич та розміри Києва, її легко впізнати з-поміж таких щільних забудов столиці. Популярність цієї гори також пов’язана із її “темною” назвою – Лиса гора. У історіях жителів Подолу часто можна було почути, що на гору на шабаш злітаються відьми з усієї України.

Уявіть собі: удень на гору піднімалися студенти Київської академії, аби полежати на м’якому килимі із яскраво-зеленої трави та помилуватися небом та просторими краєвидами, а вночі сюди зліталися відьми, які проводили свої нікому невідомі ритуали. Хоча хтозна, можливо, вони також прилітали, аби помилуватися нашим нічним Києвом, коли тиша оживає насправді…

Досить цікава історія у Замкової гори, чи не так? Саме тому ми запрошуємо вас перейти за посиланням нижче, де пані Владислава Осьмак проведе історичний, культурний та духовний екскурс горою, що зветься Замкова.

Apple Podcasts - apple.co/2Jx1DFU
Google Podcasts - bit.ly/3fX2kEs
Усі посилання - taplink.cc/podkmast

podkmast

17/11/2021

10/11/2021

03/11/2021

20/10/2021

13/10/2021

06/10/2021

29/09/2021

22/09/2021

15/09/2021

01/09/2021

27/04/2021

27/01/2021

02/01/2021

30/12/2020

26/12/2020

23/12/2020

19/12/2020

16/12/2020

12/12/2020

09/12/2020

05/12/2020

Address

Website

Alerts

Contact The Business

Shortcuts

Share

Category

Nearby media companies

Other Pripyat media companies

You may also like