18/07/2023
Цікаве інтервʼю з London Elektricity ❤️
●ІНТЕРВ'Ю●
LONDON ELEKTRICITY: "Я ДУЖЕ ВДЯЧНИЙ УКРАЇНСЬКОМУ НАРОДОВІ ЗА БОРОТЬБУ ЗА ЦІЛИЙ СВІТ"
15 липня в артпросторі Uyava на ВДНГ в столиці нашої країни зусиллями команди APLAY за підтримки Calavera Promo та dnb.in.ua відбувся незабутній виступ легендарного британського музиканта London Elektricity. Нам вдалося поспілкуватися з Тоні Колманом перед сетом про його враження від України, заходу та публіки, про новинки та тенденції у музичному світі а також про подальші плани артиста. До вашої уваги - текстова версія майже півгодинної розмови.
Окрема подяка Юлиана Музыченко за допомогу у графічному оформленні інтервʼю❤️
- Ми раді вітати тебе в Києві після кількарічної перерви.
- Так, з 2018 року.
- Якими є твої спогади і враження з тих часів?
- Справді пречудові. Вперше я виступав у Києві у клубі "Сінема"...
- О так, це справді легендарний клуб.
- Це було прекрасно. Чудовий клуб. Я виступав там лише раз, але мені це сподобалося. Це було, здається, десь у 2005 чи 2006 році [Виступ London Elektricity у Cinema Club відбувся в листопаді 2008 року - dnb.in.ua]. Потім я кілька разів грав в "Атласі". У 2018 році я виступав у клубі, назву якого не можу згадати [Вечірка "Hospitality Ukraine 2018" відбулася у жовтні 2018 року в київському "Bel ètage club" - dnb.in.ua], однак мені це сподобалося. Кожний захід в Україні, у якому я брав участь, був пречудовим. Також згадується "Казантип", де я виступав у 2013 році. Це було фантастично. В Україні я завжди отримував дуже цікавий досвід.
- Чи міг би ти порівняти "тоді і зараз" - 2018 і 2023 роки?
- Мені доволі непросто говорити про це. Останні півтора роки я отримував враження про Україну з різних новинних стрічок та від моїх знайомих, і все концентрувалося на висвітленні [російського] вторгнення. Коли я вийшов з потяга [в Києві] - я сказав, що це не те, що ми бачимо вдома. Ми не бачимо цих зібрань людей, які живуть своїм повсякденним життям у гарному чудовому місці - і це справді неймовірно. Втім, я усвідомлюю, що тут немає багатьох людей, які зараз перебувають на лінії фронту або деінде, в тому числі й любителів drum&bass. Я не можу забути про це ані на мить. Усе довкола видається доволі нормальним і мирним, сповненим духу та душі, і це справді чудово. Але я не забуваю про людей, які зараз відсутні тут і роблять це можливим.
- Що тобі загалом відомо про Україну і що б ти хотів дізнатися про неї?
- Гадаю, мені є про що дізнатися. Я не можу поділитися міркуваннями з будь-якого приводу, оскільки знаю доволі мало. Щодня я переконуюся зі своїх вражень від побаченого, наскільки Україна підноситься. На моїй батьківщині зараз пізнають Україну такою, якою не знали її досі. Тож мені справді здається, що настає час України на світовій арені, і це дійсно вражаюче.
- Розкажи, будь ласка, про свій шлях до України - зокрема про те, що ти відчував, їдучи сюди. Як воно - прибути з мирної частини старої Європи на інший край Європи, що переживає війну?
- Всі свої сподівання я залишив удома. Я почувався дуже спокійно в аеропортах Лондона та Любліна, частково - на вокзалі в Хелмі. Аж дивувало таке відчуття миру та спокою, навіть опівночі. І навіть у потязі - шумному, хиткому, з постійними зупинками. Спокій я відчував і тут [у Києві] - хоч і був один такий момент, коли я не те щоб боявся, але реально не знав, чого очікувати. Втім, хай там як, я почуваюся щасливим, що зміг приїхати. Drum&bass музика привела мене сюди, і це неймовірно. Всю дорогу я міркував над тим, наскільки дивовижним є те, що я їду грати drum&bass для вас, суто через той музичний зв'язок, який ми маємо і якого потребуємо.
- Що тобі відомо про українську drum&bass сцену та її діячів?
- Я вже багато років знаю Ігоря Hidden Element [під час заходу відбулася тепла зустріч двох продюсерів - dnb.in.ua]. Зараз він, наскільки мені відомо, не пише drum&bass. Він чудовий продюсер. У 2015 році він зробив фантастичний ремікс на мій трек ["Parallax", вийшов у серпні 2016 року - dnb.in.ua]. В принципі, я знаю все про його музику, оскільки випустив чимало його робіт на Hospital і Med School. Пізніше я відкрив для себе I Wannabe, він чудовий.
- Так, і він, до речі, грає на сцені у цю мить.
- Чудово. Я слухав його роботи, і там чимало справді гарних речей. Також мені давно відомий Олександр Sunchase, я випустив чимало його робіт. І я хотів би дізнатися більше [про українську drum&bass сцену].
- Сьогодні на заході презентується спокійна гарна музика. Однак чимало людей у Києві надають перевагу мейнстріму або нейрофанку. Можливо, ти маєш пораду - як "прищепити" публіці інтелігентне звучання? Скажімо, у тому ж Львові, ближче до Європи, публіка полюбляє "європейську" музику, тоді як тут люди часто є неперебірливими у музичних вподобаннях.
- Цікаве питання для дискусії. Я не маю що порадити. Наразі, хоч би як це не було кумедно, у Великій Британії всі масово люблять jump up і ніхто не любить liquid. Те, що я пишу і граю, дуже відрізняється, і я завжди вважаю, що це дає мені змогу робити щось інакше. Бо решта робить подвійні чи потрійні дропи суто заради відео, селфі та лайків і тому подібного. Мене це анітрохи не цікавить. Я вже пройшов через подібне раніше, у 1999 чи 2000 році, коли все було так само, всі були поведені на hardstep'і. Значно раніше зароджувалося щось подібне до neurofunk - Ed Rush & Optical, Bad Company, всі це грали. І я розглядав це як можливість робити щось інакше. Я гадаю, що це справді чудово - перебувати осторонь від юрби. Тож моя єдина порада: якщо в Києві всі так люблять нейро - це прекрасно для тих, хто хоче і може відрізнятися. Це найкраща річ. Drum&bass створений для різноманіття.
- Доки ми говорили про ці речі - у пам'яті сплив твій трек "Open your eyes", який минулого року вийшов на компіляції "Together with Ukraine". Втім, наскільки нам відомо, це було не єдине, чим ти підтримав Україну під час війни. Будь ласка, розкажи нам про це більше.
- Я вкладаюся у закупівлю гуманітарної та військової допомоги - на дуже особистому рівні, тож про це не розповідаю. Що ж стосується моєї видимої підтримки - я завжди дію відкрито. Під час трансляцій ви можете часто бачити мене у футболках зі "святою Джавеліною" (Saint Javelin), і я просто розповідаю людям про те, що відбувається. Я не намагаюся когось переконати чи переналаштувати - це не моя справа. Все, що я можу - розповідати про те, у що вірю, і використовувати свою постать для добрих справ.
- У будь-якому разі ми вдячні тобі за все, що ти робиш для підтримки нашої країни. До речі, цікаво дізнатися, як ти ставишся до того, що у воюючій країні відбуваються заходи на кшталт того, який ми маємо на сьогодні?
- Я не здивований. Але гадаю, що багатьох це здивувало б. Після нашої розмови я пройдуся, зроблю кілька відео, можливо, поспілкуюся з деякими людьми - аби показати співвітчизникам те, що відбувається тут. Я знав, що цей захід відбудеться, оскільки я запрошений на нього. Я не знав, як усе це буде - але, хай йому грець, це справді файно. Цей захід подібний саме до тих, які я люблю відвідувати з родиною. Це прекрасно.
- Деякі люди у Європі можуть вважати, що війна - це існування посеред руїн у крові та сльозах. Тим часом ми проводимо заходи за участю європейських зірок і, здавалося б, живемо так, ніби нічого не відбувається. Саме "здавалося б". Оскільки будь-якої миті може пролунати сигнал повітряної тривоги, а далі - вибухи, руйнування, смерті, і нічого з цим не вдієш. Кожний день - немов останній. І це не дуже просто пояснювати людям з мирних частин світу.
- Саме так. І я гадаю, важливо, аби люди знали про це.
- Добре, поговорімо про більш позитивні речі. Наприклад, під кінець цієї весни ти потішив нас збіркою "Billion Dollar Remixes". Чи було це спробою "переосмислити" легендарний альбом "Billion Dollar Gravy", що вийшов у 2003 році? Як виникла ідея зробити ремікси на майже всі його треки? "Майже" - бо робота "The Great Drum + Bass Swindle" була скорочена, відредагована і видана під назвою "Life is Beautiful", фактично як авторська обробка. Розкажи нам більше про цю ініціативу.
- Минулого року я подумав - "хвилиночку, від виходу "Billion Dollar Gravy" минає 20 років, тож чи не відзначити це?" Збірка потребувала ретельного добору реміксів, і я дуже втішений, що це вдалося. Всі, кого я запрошував, бажали взяти участь, і всі вони виконали справді велику роботу. Коли є альбом, який певною мірою став класичним, і треба якось відзначити його річницю - що ще можна зробити, крім як виконати ремікси на його треки для висвітлення оригіналів? Я дуже втішений тим, як цю ідею було реалізовано. Що ж стосується "The Great Drum + Bass Swindle" - я просто погрався з цим треком, знайшов гострі кути, які можна було б згладити, зробивши liquid із додаванням піаніно. І я був дуже задоволений результатом. Усе вийшло доволі швидко і зайняло десь близько чотирьох годин. Це один з тих моментів, коли все вдається дуже швидко; у моєму віці таке трапляється не надто часто, подібні речі зазвичай займають чимало часу, тож я вельми задоволений.
- Чи варто нам очікувати на подібні експерименти від тебе - можливо, відбудеться подібне оновлення ще якогось альбому?
- З мого боку - точно ні, я гадаю, що це пройдена тема. Що стосується інших артистів - усе залежить від того, чи зберігаються в них ескізи. Ви знаєте, як усе це відбувається - змінюється апаратура, програмне забезпечення, і люди просто не можуть відкрити свої старі замальовки. Але я дуже переймаюся архівуванням, завжди зберігаю все, що б не зробив, і все це є доступним, дає можливість робити ремікси абощо. Подібним чином зробив High Contrast зі своїм альбомом True Colors [виданий у 2002 році на Hospital Records - dnb.in.ua], видавши минулого року True Colors Remixes [на власному лейблі Highly Contrasting - dnb.in.ua]. Тож це виглядає як усталений спосіб відзначення подібних річниць.
- Ми також згадуємо команду London Electricity Big Band - зокрема, чудовий виступ на фестивалі Let It Roll у 2017 році, який викликав сльози радості. Що з нею зараз?
- Її більше нема. Було доволі витратно тримати на плаву колектив з 20 осіб. Я справді хотів би зробити це знову, але не поспішаю, оскільки обсяг роботи до біса величезний. Але це було прекрасно, це одна з моїх улюблених речей, які я будь-коли робив і до яких був долучений. Я люблю грати на бас-гітарі, і мати таку можливість у складі великого гурту було абсолютно неймовірно. Дуже особливі спогади.
- На що нам очікувати від твоїх лейблів і від тебе особисто?
- Я можу говорити лише про свою музику. Наразі я співпрацюю з різними артистами і роблю це суто заради задоволення від створення музики. Я усунувся від Hospital Records - бізнес продано, я більше не є його власником, і тепер я вільний робити абсолютно все, що тільки хочу. І це насправді чудово - бо я ніколи не мав такої свободи раніше. Коли ти маєш власний бізнес, він зростає і набуває величини - він поглинає повністю. Я лише звичайний музикант, за покликом серця. Я люблю робити і грати музику та допомагати іншим людям зі створенням музики. Це те, чим я люблю займатися і на чому зараз вільно зосереджуюся.
- Наостанок - твої побажання нашим читачам, усім українцям та людям доброї волі.
- Я хочу подякувати вам усім і побажати безпеки - оскільки ви перебуваєте у становищі, в якому ніхто не хотів би опинитися, і даєте раду з цим. Це сповнено духу, це дивовижно - те, як ви демонструєте цілковиту розсудливість, зіткнувшись із колективним божевіллям. Ми живемо у божевільному світі, але це надихає - бачити, як український народ поводиться у цій ситуації. Я хочу від щирого серця подякувати вам за це, тому що ви робите це для всіх. Багато людей, які живуть у різних країнах, забувають про те, що всі ми на цій планеті пов’язані одне з одним, тож ваша боротьба є боротьбою за цілий світ. І я дуже вдячний за це. Я надто старий і не маю навичок для бойових дій, тому не можу брати у них участь. Я можу зробити єдине - привезти і пограти трохи музики. Тож я дуже вдячний за таку можливість.
Долучайтеся до нас:
t.me/dnbinua
t.me/dnbinuachat
https://www.instagram.com/dnb.in.ua
