Журнал "Медичні аспекти здоров'я жінки"

05/12/2025

Залізо відіграє ключову роль у багатьох фізіо­логічних і клітинних процесах, а дефіцит заліза (ДЗ) може мати різноманітні несприятливі наслідки для здоров’я. Тривалий ДЗ призводить до виснаження запасів заліза, що зазвичай визначається низькою концентрацією сироваткового феритину (СФ), і виникнення залізодефіцитної анемії (ЗДА) [1]. Під час вагітності потреба в залізі зростає втричі у зв’язку зі збільшенням об’єму еритроцитарної маси матері, а також необхідністю забезпечення росту плода та плаценти [2, 3]. Гестаційна анемія пов’язана з материнською, пери- та неонатальною смертністю, низькою масою тіла при народженні та передчасними пологами [1, 4, 5]. У вагітних оцінка рівня СФ може бути ускладнена наявністю інфекцій, запальних процесів та фізіологічних змін, пов’язаних із гестацією [3, 6-8], тому показники розчинного рецептора трансферину (sTfR) і загальний вміст заліза в організмі вважаються більш надійними маркерами статусу заліза.

Повна версія статті доступна за посиланням https://mazg.com.ua/ru/archive/2025/3%28160%29/pages-15-19/zastosuvannya-zalizovmisnih-dobavok-u-zhinok-iz-visnazhenimi-zapasami-zaliza-vid-rannih-terminiv-vagitnosti-do-pislyapologovogo-periodu

03/12/2025

Імунопрофілактика під час вагітності становить один із найбільш актуальних напрямів сучасного акушерства, що потребує доказово обґрунтованого підходу до оцінки співвідношення користі та ризиків. Гестаційний період характеризується фізіологічною імуносупресією, необхідною для формування толерантності материнського організму до алогенного плода, проте водночас підвищує сприйнятливість вагітної до інфекційних захворювань та їх ускладнень.

Продовження статті за посиланням https://mazg.com.ua/ru/archive/2025/3%28160%29/pages-4-6/vakcinaciya-pid-chas-vagitnosti-konceptualni-osnovi-bezpeka-ta-klinichna-efektivnist

01/12/2025

Післяпологова кровотеча залишається провідною причиною материнської смертності у всьому світі [1]. Хоча найпоширенішими етіологічними чинниками є атонія матки, акушерські розриви або затримка відділення плаценти, повторні епізоди кровотеч, резистентні до численних хірургічних і фармакологічних втручань, мають ініціювати діагностичний пошук щодо рідкісніших патологій, включаючи набуті коагулопатії, зокрема НГА.

У двох представлених клінічних випадках НГA була діагностована в контексті післяпологової кровотечі в одному медичному закладі. Обидві пацієнтки надали інформовану письмову згоду на публі­кацію клінічних даних. Додатково проведено літературний огляд щодо НГА, асоційованої з вагітністю, включаючи діагностичний алгоритм та терапевтичні підходи для акушерсько-­гінекологічної практики.

Повний огляд клінічних випадків доступний за посиланням https://mazg.com.ua/ru/archive/2025/2%28159%29/pages-40-42/nabuta-gemofiliya-a-ridkisna-koagulopatiya-v-pislyapologovomu-periodi

28/11/2025

Варикозна хвороба (ВХ) є одним із найпоширеніших захворювань судин у сучасному світі, частота якої варіюється залежно від географічного регіону, рівня урбанізації та способу життя населення. Відомо, що ВХ може супроводжуватися розвитком ускладнень, особливо у вигляді хронічної венозної недостатності (ХВН), що може призводити до серйозних наслідків, зокрема утворення незагойних виразок на нижніх кінцівках, що, у свою чергу, часто стає причиною тривалої непрацездатності або навіть інвалідності. Окрім значного впливу на фізичний стан і якість життя пацієнтів ВХ становить серйозний тягар для системи охорони здоров’я.

Повна стаття доступна за посиланням https://mazg.com.ua/ru/archive/2025/2%28159%29/pages-15-18/varikoz-u-zhinok-reproduktivnogo-viku-suchasni-pidhodi-do-likuvannya

27/11/2025

У рамках науково-­практичного майстер-­класу, організованого спільно Медичним центром «Мати та ­дитина» і Всеукраїнською громадською організацією «Асоціація гінекологів-­ендокринологів України», було всебічно проаналізовано інноваційні підходи до діагностики та ефективного лікування безпліддя. Цей високо­спеціалізований форум зібрав провідних українських експертів у галузі репродуктивної медицини, забезпечивши платформу для інтенсивного обміну клінічним досвідом та ефективного впровадження сучасних лікувальних методик у щоденну практику. Зокрема, учасники заходу обговорювали можливості допоміжних репродуктивних технологій із позицій актуалізованих міжнародних протоколів ведення пацієнтів із порушеннями фертильності.

Повний огляд заходу за посиланням
https://mazg.com.ua/ru/archive/2025/2%28159%29/pages-49-53/reproduktivni-tehnologiyi-v-ukrayini-dosyagnennya-vikliki-ta-perspektivi

26/11/2025

Міома матки – це доброякісне новоутворення, яке розвивається ­переважно з м’язового шару матки і зустрічається у 70-80% жінок у пременопаузі (Stewart E.A. et al., 2015). Діагностика міоми на ранніх стадіях є особливо важливою, оскільки захворювання довго може мати безсимптомний перебіг. ­Одним із головних ускладнень міоми є її ріст, що може призводити до деформації порожнини матки та порушення репродуктивної функції. Кровотечі, які виникають при міомі, спричиняють хронічну анемію та погіршення загального стану, що приблизно у 25% жінок потребує лікування. Терапія лейоміоми може бути консервативною або хірургічною залежно від віку пацієнтки, симптомів та репродуктивних планів. У статті розглядаються сучасні стратегії ведення жінок із новоутвореннями матки.

Повна стаття за посиланням https://mazg.com.ua/ru/archive/2025/2%28159%29/pages-3-10/novi-gorizonti-v-likuvanni-leyomiomi-matki

25/11/2025

Дефіцит заліза зазвичай розвивається поступово, що зумовлює його непомітність і відсутність діагностики протягом тривалого часу. Неспецифічні симптоми часто помилково пов’язують зі стресом та напруженням повсякденного життя. Молоді жінки становлять особливо вразливу групу ризику, що зумовлено регулярними менструаціями та незбалансованим харчуванням. Щонайменше третина жінок у світі страждають від ДЗ.

Під час вагітності проблема залізодефіциту загост­рюється через підвищені потреби в мікроелементі для забезпечення розвитку плаценти і плода та збільшення материнської маси еритроцитів. Рекомендоване щоденне споживання заліза зростає з 8 до 27 мг/день, що для більшості жінок є недосяжним показником. У такому випадку організм мобілізує залізо із власних резервів. Важливо зазначити, що пере­­дача заліза плоду має пріоритет над потребами матері, а максимальне його транспортування відбувається протягом останніх п’яти тижнів вагітності.

Повна стаття доступна за посиланням https://mazg.com.ua/ru/archive/2025/2%28159%29/pages-61-65/deficit-zaliza-nevidimiy-tyagar-zhinochogo-organizmu

24/11/2025

Синдром полікістозних яєчників є значною проблемою громадського здоров’я, що вражає приблизно 10% жінок репродуктивного віку [4]. Це захворювання має широкий спектр симптомів і варіабельність клінічної презентації, включаючи психічні (тривожність, депресія, порушення сну та харчової поведінки) [5, 6],
дерматологічні (гірсутизм, чорний акантоз, акне), репродуктивні (нерегулярні менструальні цикли, безпліддя, рак ендометрія та ускладнення вагітності) розлади [7], а також метаболічні зміни (інсулінорезистентність, метаболічний синдром,
цукровий діабет 2 типу та підвищени1.

Повний гайд СПКЯ доступний за посиланням https://mazg.com.ua/ru/archive/2025/2%28159%29/pages-57-60/inozitol-u-menedzhmenti-spkya-klyuchovi-polozhennya-klinichnih-rekomendaciy-sogc-

21/11/2025

Первинна дисменорея (ПД) є поширеною, недостатньо діагностованою та субоптимально лікованою патологією, що спостерігається як у молодих, так і в дорослих жінок. Клінічно характеризується болісними спазмами внизу живота, які виникають незадовго до або з початком менструації і можуть тривати
до трьох днів. Патогенез ПД пов’язують із підвищеною внутрішньоматковою секрецією простагландинів F2α (PGF2α) та E2 (PGE2), що зумовлюють тазовий больовий синдром при цьому розладі. Симптоми дисменореї поділяються на фізичні й/або психологічні. До фізичних симптомів належать цефалгія, астенія,
порушення циклу «сон – неспання», мастодинія, різноманітні соматичні алгії, дисфункції апетиту, нудота, блювання, констипація або діарея, полакіурія, тоді як психологічні прояви включають афективні порушення, такі як тривожність, депресія та іритабельність. Діагностика ПД ґрунтується на детальному аналізі
анамнезу, клінічної симптоматики, а також даних фізикального обстеження. Стратегія лікування цієї категорії пацієнток спрямована на покращення якості життя шляхом призначення фармакологічної терапії, зокрема нестероїдних протизапальних препаратів (НПЗП). Жінки потребують динамічного спостереження для моніторингу терапевтичної відповіді, оцінки комплаєнсу, контролю потенційних побічних ефектів та проведення додаткових діагностичних процедур за необхідності.

Повна стаття доступна за посиланням https://mazg.com.ua/ru/archive/2025/2%28159%29/pages-54-56/pervinna-dismenoreya-patofiziologiya-diagnostika-ta-novi-pidhodi-do-likuvannya

20/11/2025

Хронічні захворювання вен є поширеними патологіями, які вражають від 20 до 25% жінок. Зокрема, серед пацієнток гінекологічного профілю близько 15% жінок віком від 20 до 50 років мають дисфункцію тазових вен різного ступеня тяжкості. Відсутність остаточно встановлених медичних термінів, визначених критеріїв візуалізації, неоднозначність причинно-наслідкових зв’язків та гіпотез, заснованих на невеликих вибірках клінічних досліджень, викликали сумніви щодо виокремлення медичними товариствами таких патологій, як синдром тазового венозного повнокров’я (pelvic congestion syndrome) та
розлад тазових вен (рelvic venous disorder). Останній охоплює низку венозних порушень, які можуть призводити до хронічного тазового болю, переважно у жінок. Особлива увага до дисфункції вен має приділятися не лише з боку судинних хірургів, а й із боку акушерів-гінекологів, оскільки велика кількість
сучасних жінок живуть із цим захворюванням, не маючи остаточного діагнозу і, як наслідок, не отримуючи відповідного лікування.

Огляд доступний за посиланням https://mazg.com.ua/ru/archive/2025/2%28159%29/pages-43-47/komorbidnist-u-praktici-ginekologa-fokus-na-sudini

20/11/2025

💫

Шановні колеги!

Пропонуємо вашій увазі журнал "Медичні аспекти здоров’я жінки" 4(161)' 2025 р.

Завантажуйте та зберігайте на своєму комп'ютері найцікавіші матеріали. Читайте номер із задоволенням та поділіться ним з колегами!

Вільний доступ до журналу за посиланням» https://mazg.com.ua/ua/archive/2025/4%28161%29

@читачі

19/11/2025

Запальні захворювання органів малого таза являють собою інфекційно-­запальні ­процеси у верхніх відділах жіночого репродуктивного тракту. Такі захворювання зазвичай виникають внаслідок висхідного інфікування з нижніх відділів статевих шляхів і можуть вражати ендометрій, фаллопієві труби, яєчники, параметрій. Як правило, ця патологія асоційована з активним статевим життям і підвищеним ризиком зараження інфекціями, що передаються статевим шляхом (ІПСШ). Основними збудниками виступають Chlamydia trachomatis, Neisseria gonorrhoeae та Mycoplasma genitalium. Діагностика ЗЗОМТ на практиці нерідко становить певні труднощі через різноманітність клінічних проявів – від субклінічних форм до виражених симптомів, що часто мають неспецифічний характер [1].

Спектр ускладнень ЗЗОМТ включає гострі (­короткочасні) і віддалені (довгострокові) наслідки. До гострих ускладнень належать формування тубооваріального абсцесу, пельвіоперитоніту та розвиток синдрому системної запальної відповіді. Довгострокові ускладнення характеризуються формуванням спайкового процесу, що призводить до порушення анатомо-­функціональних взаємодій органів малого таза та проявляється трубно-­перитонеальною формою безпліддя, підвищеним ризиком ектопічної вагітності та хронічним тазовим больовим синдромом. Своєчасна діагностика та раціональна терапія є основними факторами запобігання ускладненням [2].

Епідеміологічний профіль ЗЗОМТ демонструє найвищу поширеність серед жінок репродуктивного віку, зокрема у віковій категорії 15-25 років. За даними епідеміологічних спостережень, у 2001 році в США було зареєстровано понад 750 тис. випадків ЗЗОМТ [2]. В Україні у 2016 році захворюваність на сальпінгіти й ­оофорити серед жінок працездатного віку становила відповідно 16,12 і 8,79 випадку на 1000 населення проти 19,67 і 11,42 у 2000 році [3].

Повна стаття доступна за посиланням https://mazg.com.ua/ru/archive/2025/2%28159%29/pages-28-31/suchasni-strategiyi-protizapalnoyi-terapiyi-zzomt-klinichni-aspekti