Свобода руху для студентів – зв’язок із Україною, а не загроза. Останнім часом спостерігаю за дивними дискусіями щодо права студентів, які навчаються за кордоном, безперешкодно виїжджати та повертатися в Україну. Дисонанс очевидний.
Нині Верховна Рада готує законопроєкт, який має забезпечити свободу пересування для молодих людей віком 18–24 років, що навчаються на денній формі за кордоном. Це важливий крок, адже заборонами ми лише погіршуємо ситуацію.
Обмеження можуть призвести до того, що ці молоді люди втратять зв’язок із батьківщиною. А ті, хто прагнуть реалізувати свою мрію, знайдуть інші шляхи. Але чи повернуться вони тоді до України?
Свобода пересування – це не про загрозу. Це про довіру до молодого покоління, яке здатне стати амбасадором нашої країни за кордоном. Підтримаймо їх, щоб вони могли повертатися додому не лише фізично, а й серцем.
За відсутності сил повернути окуповані території силою, це варто робити дипломатичними шляхами
❗️За відсутності сил повернути окуповані території силою, це варто робити дипломатичними шляхами. Повністю підтримую заяву президента Зеленського. Від моменту повномасштабного вторгнення я послідовно наголошую: якщо не вистачає сил повернути окуповані території військовим шляхом, це потрібно робити через дипломатію. Абсолютно підтримую президента — дипломатія можлива лише тоді, коли ми будемо впевнені у своїй силі та здатності стримати будь-яку нову агресію.
Україна щодня стикається з трагедіями: масовими жертвами серед цивільного населення, знищенням будинків і життєво важливої інфраструктури, вимушеним переселенням мільйонів людей. Дипломатія в нинішніх умовах не має альтернатив:
➡️ перше – енергетичний сектор як фундамент економіки зазнав колосальних втрат. Прямі збитки оцінюються в 16,1 млрд доларів, з яких найбільші втрати спричинили руйнування об'єктів генерації електричної енергії (8,5 млрд доларів) та магістральних ліній передачі електроенергії (2,1 млрд доларів). Загальні потреби в відновленні енергетичного сектора складають близько 50,5 млрд доларів.
➡️ д
Розподільча генерація – важливий і перспективний елемент енергосистеми
Розподільча генерація – важливий і перспективний елемент енергосистеми, який доповнює, але не замінює традиційну енергетику. Її розвиток потребує значних ресурсів та інфраструктури. На цьому наголосила сьогодні у коментарі “Суспільному”.
Наприклад, наші міжнародні партнери допомагають із постачанням газотурбінних установок, але для їхнього запуску потрібні значні фінансові ресурси та відповідна інфраструктура. Часто нам не вистачає необхідних умов, щоб повністю реалізувати потенціал таких установок.
На сьогодні атомна енергетика забезпечує понад 50% електроенергії й залишається фундаментом системи, тоді як теплова генерація виконує критично важливу маневрову роль. Зелена енергетика влітку допомогла зменшити відключення, а взимку ключову роль відіграє вітрогенерація.
Стабільність енергосистеми залежить від комплексного підходу: ефективної взаємодії розподільчої, атомної, теплової та зеленої генерації. Це шлях до енергетичної незалежності та гнучкості.
Енергетика - привабливий напрямок для співпраці України та Польщі
Енергетичний сектор — один з найпривабливіших напрямків для спільних проектів України та Польщі, відтак сьогодні в межах Форуму VIA CARPATIA разом із польськими колегами обговорили можливості реалізації спільних проєктів, а також шляхи залучення інвестицій. Серед ключових питань - підтримка вже розпочатих ініціатив та визначення пріоритетних напрямків для майбутньої співпраці.
В цьому контексті важливо, що завдяки зусиллям Міністерства енергетики, зокрема міністра Германа Галущенка, енергетична система України максимально готова до зими. Однак, враховуючи непередбачуваність дій росіян, ми повинні бути готові до різних сценаріїв, особливо якщо агресор продовжить цілеспрямовано атакувати нашу енергетичну інфраструктуру.
Наразі ми ведемо активний діалог про підтримку з нашими польськими друзями на всіх рівнях – від уряду та парламенту до бізнес-спільноти. Така комплексна взаємодія є надзвичайно важливою для нас у цей складний час.
Україна сьогодні потребує максимальної підтримки з боку Варшави, зокрема, через залучення польського бізнесу. Спільні інвестиційні проекти
Щодо реформи МСЕК та “купівлі інвалідностей”
Щодо реформи МСЕК та “купівлі інвалідностей”. Тішуся, адже мої пропозиції щодо повної цифровізації усіх етапів встановлення інвалідності нарешті почуті та враховані урядом і президентом.
Рішення РНБО передбачає повний аудит пенсій та інших нарахувань усім посадовцям, які «організували» собі інвалідності. Але проблема глибша і полягає не лише в тому, що посадовці їх собі “купують” завдяки звʼязкам. Біда, що справді хворі люди роками не можуть отримати довідку про інвалідність.
➡️ Тепер щодо звільнень.
Знаю, що очільник МОЗ вже звільнив керівництво МСЕК та профільного департаменту міністерства. Але це все одно що лікувати хворе дерево, обрізавши декілька гілок, залишаючи десятки ураженими.
Очевидно, що чинна система зазнала тотальної деградації. Відтак я наполягаю, аби на повній цифровізації процесу медико-соціальної експертизи. Це дозволить прибрати людський фактор, який часто веде до корупційних ризиків, і забезпечити прозорість та справедливість у наданні допомоги тим, хто дійсно цього потребує.
Об'єктивно, це непроста реформа через велику кількість військових т
Співпраця з міжнародними донорами є життєво важливою для України
🤝 Без підтримки міжнародних партнерів та інституцій, успішна підготовка української енергетики до зими була б неможливою. Саме спільними зусиллями Міненерго, працівників галузі та наших партнерів вдалося створити потрійний запас резервного обладнання, який сьогодні може зіграти критичну роль у разі нових масштабних російських атак. Саме ця синергія забезпечила стійкість української енергетичної системи.
Але ми не зупиняємося на досягнутому. Днями в межах Комітету ми провели зустріч з делегатами Єврокомісії Green Deal Team of the Ukraine Service of the European Commission (DG NEAR), щоб оцінити прогрес та визначити ключові напрямки на шляху України до членства в ЄС. Особливу увагу приділили оцінці відповідності законодавства, встановленню пріоритетів та розробці дорожньої карти для 4-го кластера (Енергетика).
Під час нашої попередньої зустрічі, яка відбулася два роки тому, я звернула увагу на критичності підтримки теплової генерації в Україні. В межах короткострокової стратегії відновлення галузі – це питання виживання. Попри загальносвітову тенденцію відходу від вуглецевих джерел енергії, Україні
Найбільша проблема проєкту бюджету на 2025 рік – відсутність перспектив щодо підвищення соціальних стандартів
Найбільша проблема проєкту бюджету на 2025 рік – відсутність перспектив щодо підвищення соціальних стандартів: прожиткового мінімуму, мінімальної зарплати та пенсії. Цьому є об'єктивне пояснення, адже видатки на сектор безпеки і оборони заплановані на рівні 2,22 трлн грн, що становить понад 56% всіх видатків бюджету. Попри це є речі, я мене непокоять чи не найбільше.
Доходи бюджету-2025 очікуються на рівні 2 трлн грн. Видатки заплановані на рівні 3,6 трлн грн, що створює дефіцит бюджету у розмірі 1,64 трлн грн (19,4% ВВП).
На жаль, маємо прогноз щодо уповільнення економіки з очікуваним зростанням ВВП на 2,7% у 2025 році. Інфляція очікується на рівні 9,5%, а девальвація гривні — до 45 грн/долар.
Потреба у зовнішньому фінансуванні становить 38 млрд доларів, з яких половина наразі є негарантованою. Уряд розраховує на отримання пільгового фінансування від держав G7 у розмірі 50 млрд доларів.
Тепер що стосується моїх пропозицій до Бюджету-2025.
Категорично не погоджуюся зі скороченням програми соціального захисту громадян, які потрапили у складні життєві обставини, оскільки саме з неї відбувається виплата
Бракує слів – сьогодні Рада фактично позбавила місцеві громади права перерозподіляти невикористані бюджетні кошти на потреби переселенців. Це насамперед стосується Маріуполя і ще 40 виконкомів тимчасово окупованих територій, де не створені ВЦА. Сьогодні вони фактично не можуть повноцінно виконувати свої повноваження.
Депутатський корпус, попри всі аргументи провалив мою правку до законопроєкту №11131, яка давала можливість виконкомам громад скерувати залишки бюджетів минулих періодів, зокрема, на допомогу переселенцям. Міністерство фінансів, в принципі, не заперечувало проти цього, проте вважає, що його слід вирішувати поза межами Бюджетного кодексу. Це єзуїтська позиція.
Варто усвідомлювати важливу річ – сьогодні ці виконкоми продовжують працювати, тільки на підконтрольних Україні територіях. Кошти, які перебувають у їхньому розпорядженні, мають бути спрямовані на підтримку внутрішньо переміщених осіб та ЗСУ. Тисячі людей, які покинули свої домівки, потребують допомоги та опіки. Невже хтось досі цього не розуміє?
Я щиро дякую 188 колегам за їхню підтримку моєї пропози
Останні ініціативи щодо збільшення податків – це ніж у спину українській економіці, що гарантовано вдарить по простих людях. Ще ніколи додатковий фіскальний тиск – під будь-якими, нехай навіть благими намірами – не ставав панацеєю від бюджетного дефіциту.
Перше і головне: замість того, щоб посилювати тиск на чесних платників, держава повинна зосередитися на боротьбі з податковими ухилянтами. Бо інакше це схоже на те, як змушувати відмінника працювати, поки всі інші списують. Запропоновані урядом зміни податкової політики, викладені в законопроєкті №11416, суперечать принципам податкової справедливості. Ще раз – перш ніж вимагати більше від тих, хто вже платить, необхідно забезпечити, щоб усі без винятку виконували свої податкові зобов'язання. В першу чергу я кажу про контрабанду, гральний бізнес та інші подібні речі.
Другий важливий момент: твердження про необхідність підвищення податків для підтримки армії звучать переконливо лише на перший погляд. Очевидно, що першочергове завдання нині – захистити країну. Але чи не парадоксально, що намагаючись допомогти армії, ми мож
Будь-які прогнози щодо роботи енергосистеми взимку є гаданням на кавовій гущі. Єдине, що об'єктивно може нас врятувати від блекаутів – це кратне посилення протиповітряної оборони, відновлення маневрової генерації та максимальне сприяння українським енергетикам.
Упродовж останнього тижня завдяки зниженню споживання електроенергії внаслідок спадання спеки, вдалося зменшити кількість тривалість відключень. Крім того, за минулі два тижні в роботу повернулися два блоки АЕС, що додало потужності в системі. За даними “Укренерго”, сьогодні станом на 9:30 споживання було нижчим на 6%, ніж у цей самий час 25 липня.
Якщо вести мову з практичної точки зору, найбільш стабільним компонентом енергобалансу залишається атомна генерація. За відсутності форс-мажорів, усі планові ремонтні кампанії на АЕС завершаться до початку опалювального сезону, працюватимуть усі дев'ять енергоблоків на підконтрольній території. Нагадаю, що Запорізька АЕС з її шістьма енергоблоками досі перебуває в окупації.
Але при цьому у нас катастрофічні проблеми з тепловою та гідрогенерацією, які є основою наших
Мешканці регіонів, що межують з зоною бойових дій, заслуговують на справедливу компенсацію за ризики, з якими вони стикаються. Тому необхідно запровадити для них підвищувальні коефіцієнти до заробітних плат та пенсій.
Подорожчання продуктів першої необхідності та відсутність інвестицій в місцевий бізнес – далеко неповний перелік викликів, з якими вони стикаються. Життя тут – це безперервна боротьба за виживання з немислимими труднощами, такими як постійна нестача продуктів харчування та відсутність стабільного заробітку. Неможливо говорити про гідні умови праці.
Знайомі, що мешкають всього за 20 кілометрів від фронту, кажуть, що їжа тут коштує просто космічних грошей, якщо порівнювати з Києвом.
Так, сьогодні ніхто в України не може почуватися в безпеці. Але ті, хто щодня чує вибухи та живе в страху, в умовах постійної загрози, стикаються з більшими труднощами. Тому я вважаю, що держава повинна надати їм додаткову підтримку.
Ще до початку повномасштабного вторгнення я пропонувала, аби громадам, які перебувають на лінії зіткнення передбачили додаткові пільги. Тоді цю ініці
Польща могла б виробляти електроенергію для України, спалюючи саме українське (!) вугілля, або принаймні його частину. Такий варіант набагато краще відповідає нашим інтересам, порівняно з пропозицією, яку озвучив Дональд Туск.
По-перше, Україна має надлишок вугілля, яке накопичується на складах через пошкодження об'єктів теплової генерації. Як наслідок, неможливо реалізувати вугілля на внутрішньому ринку.
По-друге, маємо зростання заборгованості із заробітної плати перед шахтарями. Нарешті, проблема має ширший соціально-економічний вплив. Бюджети міст, економіка яких зав'язана на вугільній промисловості, недоотримують великі кошти. Це, своєю чергою, негативно позначається на фінансуванні соціальної сфери та якості життя в цих населених пунктах.
Наразі польська сторона розглядає спалювання власного вугілля, намагаючись паралельно уникнути витрат на компенсацію викидів. Утім для України, підкреслюю – важливо дбати насамперед про власну економіку та національні інтереси. Знищити вугільну промисловість у нинішніх умовах - справа нескладна. Однак є великі сумніви, чи вдас
