Вона — українська письменниця, що увійшла до IBBY Honour List-2018 року, а вже наступного року шведський король нагородив її Орденом Полярної зірки за визначний внесок у зміцнення українсько-шведських зв’язків і плідну роботу в галузі перекладу шведської дитячої літератури.
Її книжки перекладені на десятки мов світу, а сама вона перекладає з данської, німецької, норвезької та шведської. Вона відкрила українським читачам стільки першорядних скандинавських письменників і найкращі їхні твори, що найвибагливіший читач знайде собі свого і своє,— Ґуннель Лінде, Ульф Старк, Едіт Седерґран, Астрід Ліндґрен, Марія Пар та багато інших.
У день народження письменниці і перекладачки Галини Кирпи пригадуємо її інтерв'ю про літературні вечори 70-х, наклади, що цензурувалися, передрук «Інтернаціоналізму чи русифікації» Івана Дзюби й негласну заборону друкуватися тривалістю у 10 років.
Читайте розмову з Галиною Кирпою на сайті Читомо чи переглядайте на нашому ютуб-каналі. Посилання лишаємо в коментарях.
Друзі, нагадуємо вам про наші дослідження із проєкту “До друку!” Сьогодні подорожуємо до товариства “Руська бесіда” — першого у творенні української просвіти та культури на Буковині.
Чи знали ви, що
1) перші книжкові клуби на Буковині були уже у середині 19ст., “сільські читальні” сприяли навчанню місцевого населення, підтримки національної свідомості;
2) видавничим хітом “Руської бесіди” був календар — тут друкували зокрема літературознавчі, фольклорно-етнографічні, історичні та педагогічні статті, твори українських письменників;
3) з редакцією співпрацювали майже всі тогочасні визначні громадські діячі та організації краю, а редакторами в різний час були Юрій Федькович, Осип Маковей та багато інших знакових постатей.
Більше читайте у нашому дослідженні за лінком нижче.
Проєкт реалізується за підтримки Українського культурного фонду.
#додруку! #запідтримкиУКФ
Ну що, поки тікток радіє новому фільтру Ai Outpainting, з книжковими обкладинками в нього складається неоднозначно 😶🌫️. Якщо у вас вийшло краще - діліться в коментарях 👾👾👾
Але будь ласка, не пробуйте з Музеєм покинутих секретів.
Друзі, продовжуємо ділитися проєктом “До друку!”, і сьогодні у нас розмова про позачасове видавництво “Час”.
Саме це товариство “Часу” у 1917-ому році засновує першу українську друкарню у Києві, створює першу в Україні книжкову комору, розпочинає видання періодичного часопису – літопису українського письменства «Книгарь». Пізніше видавництво відкриває книгарні у Києві та Кам’янці-Подільському, а власні представництва у 72 книгарнях України.
Як видавництво розвивало українськість напередодні та після Першої світової, і що читали у ті дні - у нашому дослідженні.
Проєкт реалізується за підтримки Українського культурного фонду.
#додруку! #запідтримкиУКФ
У цьому видавництві вперше вийшли повні зібрання творів українських класиків: Івана Франка, Ольги Кобилянської, Бориса Грінченка, Миколи Чернявського, Гната Хоткевича та інших. У 20-ті роки XX століття це видавництво успішно конкурувало у тиражах і продажах книг із Державним видавництвом України, так званим Держвидавом. Саме тут чимало книг було оформлено Василем Кричевським. Це все про видавництво «Рух».
Про внесок видавництва у популяризацію української літератури, а також про конфлікти видавців із радянською цензурою читайте у нашому дослідженні.
Проєкт реалізується за підтримки Український культурний фонд.
#додруку! #запідтримкиУКФ
Під час вручення премії Читомо запитали у Тетяни Родіонової, співзасновниці і директорки Translatorium, чому культурні події важливі у часи повномасштабної війни.
Це видавництво було першим тогочасним видавничим осередком на Наддіпрянській Україні. За весь період існування (а це 25 років) видає 140 назв загальним накладом 560 тисяч примірників. До заснування і діяльності дотичні знакові постаті тогочасного українського суспільства – літературознавці, історики, публіцисти і видавці, серед яких – Сергій Єфремов, Олександр Лотоцький, Василь Доманицький, та інші. Усе це про видавництво “Вік”.
Чим важлива його історія і які виклики перед українськими інтелектуалами були на початку ХХ століття, читайте у нашому дослідженні.
Проєкт реалізується за підтримки Український культурний фонд.
#додруку! #запідтримкиУКФ
Який вигляд мав видавничий фріланс у 16-ому столітті? Як знаходили фінансування на такі проєкти і як потім віддячували спонсорам? Яких книг потребували читачі? Усе це розповідаємо в історії про “Мандрівні друкарні” - унікальний феномен похідних друкарських осередків. Запрошуємо до перегляду!
Партнер відеороликів – PRYVIT/production, голос у кадрі - Anna Chizh. Проєкт реалізується за підтримки Український культурний фонд.
#додруку! #запідтримкиУКФ
