13/12/2024
💜 ХАРАКТЕРИСТИКА РОЗВИТКУ МОВЛЕННЯ ПРИ АУТИЗМІ
♦️ ВЕРБАЛЬНА ТА НЕВЕРБАЛЬНА ОСОБА З АУТИЗМОМ
Аутизм часто суттєво впливає на мовленнєві здібності людини. Майже половина аутичних осіб так і не оволодіває функціональним мовленням. В такому випадку ми говоримо про НЕВЕРБАЛЬНИЙ перебіг аутизму.
Інша половина аутичних осіб має мовлення і вважається ВЕРБАЛЬНОЮ, хоча інколи якість мовлення відрізняється певними особливостями та залежить від індивідуальних особливостей людини. Деякі з аутистів будуть чудово розмовляти (або майже ідеально), у інших часто будуть зберігатися певні мовленнєві труднощі.
♦️ ЯКІ ФАКТОРИ ВПЛИВАЮТЬ НА ЯКІСТЬ МОВЛЕННЯ ПРИ АУТИЗМІ?
▪ інтелектуальний розвиток
▪ ступінь важкості (глибини) аутизму
▪ коморбідні (супутні) розлади
◾️ Інтелектуальний розвиток
Аутичні особи з високим та середнім рівнем інтелекту зазвичай відрізняються збереженим мовленням. Тим не менше у них можуть спостерігатися певні мовленнєві труднощі, які скоріше за все будуть пов’язані з процесами аутичного мислення.
◾️Ступінь важкості (глибини) РАС
Чим виразніше та глибше аутистичні риси, тим більший вплив вони мають на розвиток людини. Її поведінка має повторюваний характер, соціальна комунікація майже не спрямована на взаємодію з іншими і як наслідок порушується розвиток мовлення.
◾️Наявність супутніх порушень чи розладів
На жаль, за наявності інших порушень таких як дефіцит уваги, навчальні розлади (дислексія, дизортографія, дискалькулія), психічні порушення, інші медичні стани ментального здоров’я спостерігається поглиблення та вираженість аутистичних симптомів, що в свою чергу теж негативно впливає на оволодіння мовленням.
♦️ОСОБЛИВОСТІ МОВЛЕННЯ ПРИ АУТИЗМІ
Розберемо такі параметри як:
▪ словниковий запас
▪ фразове мовлення
▪ граматичні правила
◾️Труднощі оволодіння словниковим запасом
Тяжкі розлади мовлення впливають й на словниковий запас дитини, роблячи його обмеженим та незрозумілим чи недоречним, що не дозволяє людині повноцінно виражати свої думки чи суттєво обмежує експресивну сторону мови (наприклад, використання окремих ізольованих слів замість фразового мовлення).
В той же час у аутичних осіб вищого рівня функціонування зазвичай не спостерігається словникових труднощів під час комунікації. Навіть в деяких випадках їхній словниковий запас відповідає рівню однолітків. Але одночасно з цим мовлення у таких осіб характеризується ригідністю, що означає нерозуміння того, що одне й те слово може мати декілька значень та по-різному використовуватися у відповідності до певного контексту чи ситуації.
Наприклад слово «відчувати» може використовуватися як «відчувати запах», «мати відповідне відчуття в тілі», «почуватися добре чи погано», аутичні особи мають тенденцію використовувати його лише в одному зрозумілому їм сенсі.
Слід відмітити також, що навіть наявність багатого словникового запасу у особи з РАС не говорить про те, що вказана людина буде використовувати всі слова, які знає.
Говорячи про аутистів з синдромом Аспергера, то часто вони можуть мати вражаючий словник по цікавим для них темам, але не володіти базовими термінами в інших сферах, що лишаються поза їхніми інтересами.
Їх думки, живі та оригінальні, теж часто можуть призводити до створення «власних» неіснуючих слів. Доволі часто можна спостерігати як аутична особа використовує стародавні терміни, складні слова та складновимовні звуки, що надає її мовленню атиповий стиль.
◾️Оформлення слів у фразу (фразове мовлення)
У частини аутичних осіб спостерігаються труднощі організації слів в речення для чіткого висловлювання своїх думок та ідей. Їх висловлювання зазвичай прості та короткі; складні, пасивні та, наприклад, субпідрядні речення в більшості випадків не застосовуються.
В той же час при високофункціональному аутизмі навпаки можемо спостерігати складносурядні та складнопідрядні (вбудовані) речення навіть у спонтанній розмові.
Деякі дослідники висувають гіпотезу, що оволодіння складними мовленнєвими навичками залежить напряму від теорії розуму (здатність поставити себе на місце іншої людини).
Так, аутичні особи з більш розвиненим складним мовленням набагато простіше можуть поставити себе на місце іншої людини і таким чином мають менше труднощів під час комунікації.
◾️Граматичні труднощі
У аутичних осіб без суттєвих порушень мовлення зазвичай не виникають серйозні граматичні труднощі. Хоча якщо придивитися, то ми помітимо певні граматичні особливості.
Наприклад, всім відома проблема невикористання особових та зворотніх займенників (я, ти, його, її, моє), що вважається одним із симптомів аутизму.
Крім того, аутичним особам важко зрозуміти коли замість слова використовується займенник, який замінює першочергове слово (наприклад, «Андрій дав тобі яблуко?» - «Так, він мені ЙОГО дав»). В такому випадку аутичні особи часто ігнорують та не використовують подібні займенники під час розмови.
Помітними також є орографічні труднощі з омофонами (словами, які вимовляються однаково, але мають різні значення й написання) – наприклад, лев (тварина) — Лев (ім'я), гостинийі гостинний, плисти́ (пливти) і плести́.
В цьому випадку аутичні особи потребують часу та багатомісячного тренування для розрізнення змісту слів та їх написання.
В цілому, оволодіння граматичними правилами для аутистів потребує багато часу, прицільного навчання та виконання завдань. Мислення особи з аутизмом часто характеризується ригідною (сталою) логікою. Тому врешті решт людина з РАС запам’ятовує та генералізує граматичні правила. Але що їй вдається найважче, то це численні виключення, які випадають з її логічного ряду.
♦️ ЕХОЛАЛІЇ
Термін ехолалія означає повторення (ехо) та мова (лалія). Аутичні особи часто мають тенденцію спонтанно та неусвідомленно повторювати певні слова, склади або готові фрази.
Більшість дітей повторюють те, що вони щойно почули. І спочатку така поведінка не викликає жодних запитань. Навпаки, повторення сприяє вивченню нових слів та нових виразів. Але якщо у дитини зберігається ехолалія після 2,5 років, це говорить про атиповий розвиток мовлення. Такий період спостерігається у багатьох аутичних дітей або у осіб з дисфазією (важке порушення мовлення).
Визначають декілька форм ехолалії при аутизмі:
▪ пряма ехолалія (повтор йде безпосередньо після почутого)
▪ відстрочена ехолалія (почуті слова чи фрази запам’ятовуються і пізніше відтворюються в іншому контексті)
▪ короткі ехолалії (особа повторює почуте лише один раз)
▪ довгі ехолалії (повторення одного й того ж слова чи фрази по колу).
На даний момент нам невідома точна роль ехолалій. Інколи аутична особа використовує її коли не зрозуміла інформацію, сказану іншою людиною або коли вона сама намагається щось повідомити зрозумілим їй чином (замість слів).
В інших випадках ехолалія є різновидом стимінгу, повторення слів які подобаються та приносять приємні сенсорні відчуття.
Також ехолалії служать засобом для самозаспокоєння та врівноваження для окремих аутичних осіб.
З часом та розвитком дитини ехолалії припиняються. В дорослому віці більшість аутичних осіб контролюють ехолалію або використовують повторення слів не в голос, а про себе.
♦️ХАРАКТЕРИСТИКА МОВЛЕННЯ ПРИ АУТИЗМІ У МЕДИЧНИХ ПОСІБНИКАХ МКХ 11 та DSM 5
◾️ МКХ 11
Якщо ми звертаємося до МКХ 11, то нова класифікація порушень та розладів визначає наступні особливості мовлення при аутизмі:
▪ РАС без порушень функціональної мови;
▪ РАС з незначними порушеннями функціональної мови
▪ РАС з порушеннями функціональної мови, коли людина використовує окремі ізольовані слова та не може побудувати фразу;
▪ РАС з майже повною відсутністю функціональної мови;
▪ РАС з повною відсутністю функціональної мови.
Функціональною мовою МКХ11 визначає здатність особи до використання мови (як усної, так і жестової мови) як додаткового інструменту для вираження особистих потреб та вимог.
ФУНКЦІОНАЛЬНА МОВА (англ.- functional language) це мова, яку люди використовують щодня в повсякденних ситуаціях, таких як (при)вітання, знайомство, пояснення правил, вибачення, прояв незгоди, звернення за порадою чи допомогою.
Тобто це мова, необхідна для соціальної взаємодії та комунікації, дефіцити якої власне і проявляються при Розладі аутистичного спектра.
◾️ DSM 5
Говорячи про DSM 5, то специфікатор щодо наявності порушення мовлення при РАС має зазначатися окремо до основних симптомів. При цьому клініцист, що проводить діагностику має оцінити та описати поточний рівень володіння мовленням та мовою.
Якщо в наявності є порушення мови та мовлення, то зазначається наступне:
▪ РАС «з супутнім порушенням мови та мовлення – відсутність розбірливого мовлення (або невербальність)»
▪ РАС «з супутнім порушенням мови та мовлення – тільки використання одиничних слів»
▪ РАС «з супутнім порушенням мови та мовлення – фразове мовлення».
Якщо у людини НЕМАЄ порушень мови та мовлення, то зазначається наступне:
▪ розмовляє з використанням повних речень
▪ вільно володіє мовленням.
🔻🔻🔻
Висновок:
• Існують різноманітні мовленнєві профілі при РАС (глибоко дефіцитарні, середньої важкості та в нормі)
• Якість мовлення залежить від рівня інтелекту, глибини аутизму та додаткових супутніх розладів.
• Найбільші труднощі при аутизмі спостерігається під час оволодіння словником, фразовим мовленням та використання граматичних правил.
• Ехолалії - це типова поведінка при аутизмі, яка має кілька форм та яку важко свідомо контролювати.
Інформація:
▪ з книги «Aider son enfant autiste» Delphine de Hemptinne, Nathalie Fallourd, Emmanuel Madieu 2017, France
▪ Посібники ICD-11 та DSM-5-TR.
©️Підготувала та переклала з фр. та англ. мови Надія Есманова (Сторінка про аутизм, інклюзію та психіатрію).
