Арніка - агропромислова група

23/10/2024

За даними колег з Харківського національного аграрного університету ім. В. В. Докучаєва (М.О. Філатов, І.П. Лєженіна), одним із найважливіших напрямів збереження біорізноманіття є створення і підтримка територій, що охороняються (заповідників, національних парків, регіональних ландшафтних парків, заказників, у тому числі мікрозаказників і мікрозаповідників). Мікрозаказники і мікрозаповідники створюють на площі 0,1–10 га на території балок, ярів, меж, полос відчуження поблизу доріг, тобто на різноманітних ділянках місцевості, непридатних для сільгоспвиробництва. На цих територіях забороняється випас худоби, викошування трави та інша господарська діяльність.

АПГ Арніка, а саме одне з її товариств Лан-Агро, виступила засновником ОВК «Квітучі ОВК «Квітучі Лани» і наразі на станції здійснюється модернізація зрошувальної системи в рамках субгрантового проекту з Програма USAID з аграрного і сільського розвитку - АГРО.

Будучи відповідальними перед тими ресурсами, які дає нам природа, нинішня рекомендація та подальше функціонування насосної станції буде відбуватись у максимальній кооперації з навколишнім середовищем та екосистемою цього регіону.

Ми вдячна колегам із відділу ентомології та фітопатології за сталість підходів та відповідальність.

У подальших планах екологізації території насосної станції та прилеглих ділянок: постійний моніторинг та обстеження флори і фауни (переважно ентомофауни), картування, створення та маркування мікрозаповідників на території, а також розміщення на ділянках біорізноманіття будиночків для диких бджіл та ос.

20/09/2024

Let’s make sure that we will leave a better world behind (с)

Ці слова Міністра сільського господарства Угорщини Іштвана Надь, почуті під час Органічного Конгресу в Будапешті, на перший погляд, цілком зрозумілі за змістом, проте реалізація, а також практичні щоденні кроки, які мають слугувати цій меті - завдання з найскладніших.

Усвідомлення того, що кожен з нас має стати провідником якісних змін, на кожному з нас відповідальність за те, якою буде наша земля, планета, екосистеми завтра. Ми вже сьогодні маємо усвідомити, що ми знаходимось в епіцентрі кліматичних змін, що ми не лише субʼєкти, а й стали обʼєктами тих невідворотних змін та ризиків, які несе зміна клімату.

«Органічний Конгрес для мене особисто став черговим нагадуванням про те, яка важлива місія покладена на органічне землеробство. Бо саме органічне землеробство - це не про шаблонний агротехнологічний підхід, а про ощадливий, про обгрунтований наукою та практикою підхід, про інновації, із одночасним збереженням показників урожайності основних культур», - зауважила Anastasia Bilych, керівниця маркетингової служби, яка разом із Viktoria Vasilchenko, відвідала захід від IFOAM Organics Europe в Будапешті.

Якщо говорити про досвід нашої компанії, то урожайність органічної кукурудзи на органічних полях господарства в середньому становить 8-10 т/га, сої – 2.5-3.0 т/га, соняшнику – 3.3-3.5 т/га. Минулого року підприємство увійшло до лідерів за показниками врожайності основних культур в своєму регіоні. Наше завдання – дати повітря рослинам, зберегти верхній мульчований шар землі та боротися з бур'янами. При цьому у нас на полях майже немає шкідників, оскільки їх нищать ентомофаги. Перші два перехідних роки в органічному землеробстві - зі шкідниками доводилось боротися біопрепаратами, а потім природа віднаходить баланс. З метою підвищення рівня родючості грунтів, ми лишаємо пожнивні рештки в полі, які переробляють черв’яки та бактерії. Це підвищує вміст гумусу, а відповідно і урожайність культур за органічного землеробства. Окрім того, нами вже напрацьовані різні підходи до висіву покривних культур, які сприяють секвестрації вуглецю в грунті.

Більше по темі читайте в інтерв’ю Бориса Купенко за посиланням: https://www.facebook.com/share/p/q2Uvf24mF2AAk7z1/?mibextid=WC7FNe

Тож, органічне землеробство, як і було неодноразово зазначено під час Конгресу, це leading model, яка має одночасно вирішувати і питання продовольчої безпеки, і доступу до якісних та безпечних продуктів харчування, і про здоров’я грунту та навколишнього середовища, про примноження популяцій та збереження біорізноманіття.

І завдання, яке стоїть перед сектором, політиками, які боряться за якусь спільну позицію, полягає в тому, щоб створити максимальну обізнаність про ту відповідальність, яка перед нами стоїть. Відповідальність за те, що ми вже вчинили, та що привело до невідворотніх змін, та відповідальність за те, що ми всеж ще можемо зробити, щоб, якщо не виправити, то принаймні і надалі не загострювати питання кліматичних змін. Створення відповідних ініціатив, їх підтримка на найвищому рівні, стимулювання інновацій та омолодження сектору через залучення прогресивних ідей молоді - це ті з кроків, які обговорювались під час Конгресу та які лягають в основу спільної сільськогосподарської політки ЄС.

19/09/2024

Вдячні всім колегам по сектору, хто долучається до реформи меліорації.

За період 2022-2024 рр. було зареєстровано 47 організацій водокористувачів, у тому числі 39 — в зоні зрошення у Вінницькій, Дніпропетровській, Київській, Кіровоградській, Миколаївській, Одеській, Полтавській, Харківській, Херсонській, Черкаській областях та 8 — в зоні осушення у Волинській, Київській, Житомирській, Черкаській, Чернігівській областях.

Пишаємось тим, що ми поруч із колегами по сектору сприяємо відновленню зрошувальних систем, стає субʼєктами реформи, чинимо позитивний вплив на розвиток громад.

❗️До 20% вдалося збільшити врожайність с/г культур полтавській організації водокористувачів завдяки зрошенню

🔰Організація водокористувачів «Квітучі Лани», що на Полтавщині, завдяки розвитку зрошення збільшила урожайність органічних сільськогосподарських культур до 20%, що дало можливість зменшити собівартість органічної продукції. У планах – збільшити площі поливу до 500 га.

☝️ОВК створена у квітні 2023 року за ініціативи ТОВ «Лан-Агро», яке ще з 2019 року розпочало активно цікавитися зрошенням в регіоні.

💬«Фактично з 2019 року ми самостійно розпочали відродження гідротехнічної меліорації в регіоні. Зробили значні капіталовкладення для відновлення зрошувальної системи, внутрішньогосподарських систем, закупили необхідне обладнання. Проте, поки зрошувальна система знаходилась у комунальній власності, про ефективне її використання не могло бути й мови. А завдяки реформі гідротехнічної меліорації земель, у нашої організації водокористувачів з’явилася можливість отримати у власність об’єкти меліоративної інфраструктури, почати їх модернізувати та залучати інвестиції», - розповідає Олег Ворона, керівник ОВК «Квітучі Лани».

ℹ️Детальніше на 🌐 вебсайті Держрибагентства 👉https://darg.gov.ua/_do_20_vdalosja_zbiljsh*ti_0_0_0_13948_1.html

📱 Підписуйтесь на наш телеграм-канал 👉 https://t.me/dargme та дізнавайтеся новини Держрибагентства першими.

#ОВК

10/09/2024

Вдячні команді Програма USAID з аграрного і сільського розвитку - АГРО за ті проекти, що реалізовуються в сфері гідротехнічної меліорації в Україні. Ця діяльність є не лише важливою, але й вкрай актуальною в нинішніх умовах для підтримки економічної ефективності агровиробників та їх перспектив на наступні сезони та у часи повоєнної відбудови.

Ділимось досвідом.
Напрацьовуємо власний.
Робимо все для розвитку вже сьогодні.

Шановні читачі, висвітлюючи діяльність ОВК «Квітучі Лани», хочеться більше розповідати про тих, хто із меліорацією на «ти».

Це – люди, які перебувають в темі. Рухають процес. Знаходять можливості для розвитку та реалізації потужних проєктів із меліорації у цей досить непростий час.

Олег Ворона – керівник ОВК «Квітучі Лани». Має чималий досвід у сільському господарстві. Уже понад рік очолює організацію водокористувачів. Про найголовніше – у бліц-інтерв’ю.

– Олеже Володимировичу, меліорація – тема на слуху, зокрема й через кліматичні зміни. Як охарактеризуєте її актуальність Ви?

– Мені дуже імпонують рядки: «Ніщо не зупинить ідеї, час якої настав». Це про меліорацію в Україні. Закон «Про організації водокористувачів та стимулювання гідротехнічної меліорації земель» створив платформу для її відновлення, «рестарту». Ефективні землекористувачі отримали можливість взяти у власність об’єкти меліоративних систем, які знаходилися на балансах громад у досить плачевному стані. Загалом в Україні вже створено 47 ОВК. І «Квітучі Лани» – серед першопрохідців цього процесу.

– Фактично, створення ОВК було логічним процесом? До цього засновник ОВК «Квітучі Лани» активно інвестував у зрошення.

– Так. Ще задовго до прийняття Закону, із 2019 ми почали активно інвестувати у придбання необхідної дощувальної техніки, практикували краплинне зрошення. У нас органічне землеробство, тож це було і є частиною технології. Вищезгаданий Закон дозволив масштабувати процес, знайти однодумців, презентувати власний проєкт із відродження меліорації міжнародним партнерам та виграти грантовути підтримку на його втілення у межах співпраці з Програма USAID з аграрного і сільського розвитку - АГРО. Власне написання, презентація та захист проєкту – це, повірте, левова частина роботи. Хто писав грантові, знає про що я (посміхається). Це не так просто, як може здатися на перший погляд. Кожне технічне рішення – від гайки й до гвинтика – потрібно було обґрунтовувати. Нині ми знаходимося на стадії безпосередньої реалізації проєкту – триває надходження меліоративного сучасного обладнання.
Якщо говорити мовою цифр, то нині ОВК «Квітучі Лани» обслуговує 232 га угідь. Завдяки співпраці з Програмою USAID АГРО у (https://t.me/USAID_AGRO_Ukraine) межах реалізації субгрантового проєкту потенціал збільшиться до 500 га.

– Яка користь від цього усім учасникам процесу, не тільки землекористувачам?

– ТОВ «Лан-Агро» є соціально-відповідальним бізнесом, який вибудовує свою діяльність у синергії з громадами. Це – незмінна константа. Звідси й підтримка соціальних ініціатив у громадах, створення нових робочих місць, наповнення місцевого бюджету. Також це вирішення низки екологічно-інфраструктурних питань: модерне, ефективне обладнання – замість застарілого й непридатного, поліпшення водообігу у водоймах, їх очистка.
Не секрет, що меліорований гектар дає вищі врожаї. Останні десятиліття в світі були воістину меліоративними – частка зрошуваних земель у провідних аграрних країнах зросла. Ми по праву долучаємося до них і займаємо своє місце. Конкуруємо якістю, органічними підходами до ведення землеробства. Окрім того, війна рф проти України, яка зруйнувала сталі канали постачання, зменшила потенціал сільськогосподарського виробництва нашої країни, показала важливість аграрного сектору нашої держави, для партнерів із усього світу, у тому числі з ЄС, у контексті продовольчої безпеки. Вищевказані питання тісно пов’язані між собою. Тож можна стверджувати, що меліорація вирішує відразу їхній комплекс.

Часи непрості.
Але завжди є вибір: розвиток чи стагнація.
Ми обрали перше.

Далі буде…

03/09/2024

«Якщо краса врятує світ, то землю врятує органічне землеробство» (с) Борис Купенко.

Редакція журналу The Ukrainian Farmer започаткувала почесну рейтингову відзнаку «Агроном Року». Перша урочиста церемонія нагородження відбулася 20 серпня 2024 року у Києві. Сто найкращих агрономів України отримали почесну відзнаку за професіоналізм, віддану працю, впровадження новітніх технологій та збереження родючості української землі.

Більше про подію читайте за посиланням: https://agrotimes.ua/agromarket/agronom-roku-2024/

Серед номінантів на відзнаку був також і Борис Григорович Купенко, головний агроном ТОВ «Лан-Агро», що входить у структуру Арніка - агропромислова група.

Сільськогосподарський досвід Бориса Григоровича розпочався 1975 року, з практики в учгоспі. Після закінчення інституту – став головним агрономом у місцевому колгоспі Семенівки.

«Колгоспна система. Молодий спеціаліст. Перші випробування. Поразки і перемоги», – пригадує ті часи Борис Григорович.

Через кілька років повернувся у рідне Глобине, працював заступником директора цукрозаводу впродовж 20 років. Керував технологією вирощування цукрових буряків на площі 12 000 га.

«Все на колесах. Все на полях», – говорить про той період у професійному житті.

На заводі пропрацював 20 років. Із заводу перейшов у радгосп, що згодом реформувався у ТОВ «Лан-Агро», що займалось вирощуванням сільскогосподарської продукції за традиційною технологією. Із 2013 року почався перехід ТОВ «Лан- Агро» на органічне землеробство. Власне, із «Арнікою» у Бориса Григоровича і розпочалася реалізація давньої юначої мрії – займатися органічним землеробством.

«Що не кажіть, а класичне землеробство більш шаблонне: зорав, скультивував, посіяв, обробив гербіцидами. Ніби по «накатаній». У органічному – все по-іншому. Виростити добірне зерно без краплі хімії – це мистецтво. Ми все робимо в основному різними видами борон. Залежно від стану розвитку поля застосовуємо різні види обладнання. В органічному виробництві – до землі найближче. Не застосовувати всіляких -цидів – найвищий прояв любові до неї», - зауважує Борис Григорович.

Борис Григорович каже, що вирощені за органічною технологією рослини схожі на здорових людей, не залікованих ліками. І коли агроному з досвідом доводиться чути, що без застосування хімії не можна виростити врожай, апелює фактами.

«Урожайність органічної кукурудзи на ланах господарства в середньому становить 80-100 ц/га, сої – 25-30 ц/га, соняшнику – 33-35 ц/га. Минулого року підприємство увійшло до лідерів за показниками врожайності основних культур на Полтавщині. Наше завдання – дати повітря рослинам, зберегти верхній мульчований шар землі та боротися з бурʼянами», – описує технологію агроном.

«У нас практично немає шкідників - їх нищать ентомофаги. Перші два роки треба було боротися біопрепаратами, а потім природа знайшла баланс. Добрива не вносимо, лишаємо пожнивні рештки. Їх переробляють черв'яки, бактерії. І родючість не зменшується. Вміст гумусу підвищився. Я зробив висновок – за конвенційної технології ми підживлювали не культурні рослини, а бур'яни», - додає пан Купенко.

Борис Григорович пояснює, що за органічної технології дуже важлива підтримка шару 3-5 см сухої мульчі, де в стані ниточки бур'ян засихає. Інакше боротися буде складніше.

«Весь час доводиться придумувати нестандартні рішення. Навіть у цей засушливий рік соняшник і кукурудза в нашому господарстві почуваються нормально. Тоді як в сусідніх господарствах – порепана земля. Саме завдяки органічній системі землеробства ми зберігали вологу в грунті. За весь час, коли не було дощів, наші рослини почувалися оптимально», - зауважив Борис Григорович.

Борис Григорович також із задоволенням передає досвід молодому поколінню агрономів, студентам-практикантам. Його поради і професійні, і життєві. По-батьківськи, забороняє лаятися на полі чи лихословити. Борис Купенко залюбки працює з молоддю, адже вірить у перспективи галузі, вміння молодих і амбітних швидко вчитися та розвивати далі вже існуючій потенціал.

«Я вірю, що сільське господарство відіграватиме одну з ключових ролей у відновленні економіки після війни. Мені дуже приємно, що свої роки я віддав саме цій справі. Я пам’ятаю кожне зі своїх місць роботи. Але найтепліше на душі завжди від думки проте, що я став частиною потужного колективу «Арніки». Я тут працював так, як веліла моя душа, – сповідуючи органічне землеробство, – наголошує Борис Григорович. – У країнах зарубіжжя його називають по-різному: біологічне, екологічне. А я його ще називаю Божим. Саме в ньому втілилися найголовніші заповіді. Не вбити живого. Не обманути землю, людей! 6 грам хімікату достатньо на гектар грунту, щоб вбити шкідника! Вдуматися, яка згуба! Оброблені рослини, як змучені хворобою люди… Таку аналогію проводжу, спираючись на досвід…І я свято вірю, що пройдуть часи, багато що зміниться, а органічне землеробство буде вічним», - ділиться Борис Григорович.

Складно описати словами ту шану та вдячність, яку ми, колектив Арніки, відчуваємо до Бориса Григоровича. Якщо органічне землеробство Борис Григорович вважає Божим, то ми вважаємо Божою ласкою саму можливість працювати та навчатись у таких людей, як Борис Григорович.

З великою вдячністю та повагою,
Родина Арніки

27/08/2024

«Правильне використання науки – це не підкорювати природу, а жити в ній» (с) Баррі Коммон.

Американський еколог та біолог пан Коммон неодноразово у своїх працях та публічних виступах наголошував на тому, що експлуатація природи неминуче передбачатиме перетворення ресурсів із корисних на непридатні. І враховуючи те, що існує одна екосфера для усіх живих організмів, то все, що впливає на одного, впливає на усіх.

Ми додамо, що чим швидше ми це усвідомимо, тим краще буде для нашої планети та для кожного з нас. І, можливо, ми всі зможемо перетворити експлуатацію природи на взаємодію з нею. Органічне виробництво, яке поєднане з науковим підходом до вирішення тих чи інших завдань на землі - це якраз про таке ставлення до природи, це про майбутнє, яке можливе лише у турботі про теперішнє.

Ми продовжуємо наше інтерв’ю із нашими колегами з відділу ентомології та фітопатології, а саме із завідувачем відділу, член-кореспондентом НАН України, доктором біологічних наук, професором Гумовським Олексієм, та старшим науковим співробітником відділу, кандидаткою біологічних наук, Калюжною Мариною.

🌱 З якими проблемами з галузі фітопатології та ентомології стикаються зараз аграрії? Що є актуальним та/чи для чого потрібно провадити наукову діяльність на полях в цій сфері?

🤓 Марина Калюжна: Сьогодні аграрії стикаються з кількома важливими проблемами. Однією з найбільш актуальних є зростання стійкості шкідників та патогенів до хімічних засобів захисту рослин, що створює серйозні виклики для підтримки врожайності без шкоди для екосистем. Збільшення використання пестицидів у свою чергу призводить до знищення корисних комах та інших живих організмів через значне хімічне навантаження на поля України. Крім того, зміни клімату призводять до поширення нових шкідників і хвороб, що раніше не були характерними для певних регіонів.

Свої виклики є також і в органічному землеробстві. Вони полягають у досягненні балансу між різними компонентами в агроекосистемі, а для цього необхідним є розуміння того, що ж насправді відбувається на полі, та які живі організми і яким чином задіяні у цих взаємодіях. З цієї причини, наукові дослідження в агросфері є критично важливими. В першу чергу ми повинні правильно визначити, з якими видами маємо справу, чи присутні на полі природні вороги шкідників, чи сприятливим є їх співвідношення. Ці знання сприяють більш обґрунтованому та сталому процесу прийняття рішень у сфері контролю шкідників і хвороб, які базуються на принципах інтегрованого захисту рослин і підтримують біорізноманіття. Це включає вивчення взаємодії між корисними комахами та шкідниками, дослідження агентів біологічного методу захисту та розробку нових підходів до управління сільськогосподарськими екосистемами, які б знижували ризики для рослин і підвищували їхню стійкість до стресів.

🤓 Олексій Гумовський: Діяльність нашого відділу є ключовою для підтримки сталих практик вирощування рослин. Ми досліджуємо екосистемні послуги природних агентів біометоду, які дозволяють контролювати шкідників і хвороби без внесення засобів захисту рослин, що важливо для збереження екологічного балансу і здоров’я ґрунтів.

Наші дослідження спрямовані на інтеграцію природних механізмів захисту, таких як використання корисних комах та інших біологічних агентів, що допомагає зберегти біорізноманіття і підвищити стійкість агроекосистем. Ми сподіваємось, що наші дослідження сприятимуть використанню в Україні сталих підходів, які зменшують залежність від хімічних пестицидів та стимулюють використання природних методів захисту, що як показали успішні кейси «Арніки» не лише знижує витрати, але й підтримує довгострокову продуктивність і здоров’я господарств.

Важливо зазначити, що згаданий в попередній частині інтерв’ю феномен масового зникнення комах безпосередньо відбивається на тактиці та стратегії захисту рослин: багато комах, що раніше становили серйозну загрозу сільськогосподарським культурам, нині стали майже рідкісними, але оскільки природа не терпить порожнечі, то подекуди їм на зміну приходять інші, почасти чужоземні завезені види, отже постійний моніторинг та наукова експертиза стають ще важливішими, ніж раніше.

Крім того, важливо відзначити роль моніторингу і раннього виявлення проблем, що дозволяє своєчасно вжити заходів та уникнути великих втрат. Дотримання цих принципів сприяє стійкості сільськогосподарських систем і допомагає зберегти навколишнє середовище для майбутніх поколінь.

Перша частина інтервʼю доступна за посиланням: https://www.facebook.com/share/p/cB5Bsxto3gRUdt2A/?mibextid=WC7FNe

24/08/2024

Ніхто нам не збудує держави, коли ми її самі не збудуємо, і ніхто з нас не зробить нації, коли ми самі нацією не схочемо бути (с) В’ячеслав Липинський.

З Днем Незалежності, українці!

Вклоняємось подвигам наших Героїв.
Шануємо памʼять полеглих за незалежність нашої держави.
З вірою у думках, серці та наших справах крокуємо далі історією нашої країни.
Ми всі відповідальні за те, яким буде наше майбутнє.

Зі святом незалежності, незламна та нескорена нація!

21/08/2024

Шановні колеги, запрошуємо вас підписуватись та бути в курсі останніх новин від ОВК «Квітучі Лани».

ОВК «Квітучі лани» була утворена 21 квітня 2023 року рішенням загальних зборів. Засновником виступило ТОВ «Лан-Агро», що входить у структуру Арніка - агропромислова група.

Основною метою новоствореної організації водокористувачів є створення умов для ефективного проведення гідротехнічної меліорації разом зі своїми членами та засновником (за межами населеного пункту в адміністративних межах Демидівської ОТГ Кременчуцького району Полтавської області).

Як відомо, Арніка вже декілька років поспіль розвиває та втілює проекти із розбудови зрошення в регіоні. На сьогоднішній день на майже 1600 гектарах органічних земель в Полтавській та Черкаській областях здійснюється зрошенні із залученням найновітніших рішень, сучасної дощувальної техніки та іншого меліоративного обладнання.

Необхідність адаптуватись до стрімких змін клімату, що особливо відчутно та болісно бʼє по сільському господарству, змушує змінювати агрономічні підходи та впроваджувати технології, які б забезпечили нам достатній рівень вологи в ґрунті.

Закон України «Про організації водокористувачів та стимулювання гідротехнічної меліорації» дозволив створити умови для ефективного управління зрошувальними мережами.

І ми вдячні всім причетним, хто рухає реформу меліорації, всім колегам із сектору, хто відбудовує та модернізує зрошувальні системи, впроваджує інноваційні проекти та залучає ефективне та сучасне обладнання.

Слідкуйте за оновленнями на сторінці ОВК щодо розвитку організації, її причетності до реформи меліорації, впроваджених проектів та тих успіхів, які вдасться досягти разом із Засновником, членами організації, її командою, донорами та громадою.

Раді вітати вас на сторінці організації водокористувачів «Квітучі Лани»!

Ми були засновані Товариством з обмеженою відповідальністю «ЛАН-АГРО» в Полтавській області в Кременчуцькому районі з метою відновлення в регіоні гідротехнічної меліорації разом зі своїми членами та засновником.

Ми віримо, що сміливці своєї щоденною невтомною працею наближають мрії та ще й стають гарним прикладом для наслідування для тих, хто також хоче чинити позитивний вплив у нашій державі. Створення організації водокористувачів - це був наш перший крок на шляху до відновлення та отримання у власність зрошувальної системи. І своїми щоденними діями ми та наші колеги з інших ОВК робимо все, щоб реформа гідротехнічної меліорації в нашій країні відбулась та сприяла ефективності сільськогосподарського виробництва.

І ми готові та раді ділитись цим досвідом, шановний читачу. Тож, підписуйтесь та слідкуйте за нашими оновленнями тут або у нашому телеграм-каналі (https://t.me/kvituchilany).

Дійте разом з нами сьогодні, заради нашого спільного завтра.

💛💙

16/08/2024

Ми б'ємось за те, чому нема ціни в усьому світі, – за Батьківщину (с) О. Довженко.

***

Ми працюємо для нашого сьогодення та заради нашого майбутнього. Немає іншої такої землі. Та немає більшого щастя за право та можливість бути у себе вдома та працювати на користь своєї Батьківщини.

З вірою в серці ми завершуємо ще один день.

💛💙

16/08/2024

Україна починається з тебе (с) В. Чорновіл.

****
З нашими колегами із відділу ентомології та фітопатології - Гумовським Олексієм (завідувач відділу, член-кореспондент НАН України, доктор біологічних наук, професор) та Калюжною Мариною (старший науковий співробітник відділу, кандидат біологічних наук) поспілкувались з приводу того, на яких напрямах в цьому сезоні зосередив свої зусилля відділ та які проекти реалізуються співробітниками відділу.

Це перша частина великого інтерв’ю з нашими неймовірними колегами, професіоналами, які небайдужо ставляться не лише до сьогодення, але й до майбутнього, в якому працюватиме наша компанія та проживатиме громада.

****

❓ На чому сфокусував свою роботу відділ в цьому сезоні?

🌱 Марина Калюжна: Цього сезону наш відділ основну увагу приділив дослідженню
різноманіття місцевих видів комах та їх ролі у наданні екосистемних послуг на полях
«Арніки», це стосується корисних комах-ентомофагів, а також запилювачів. Ми вивчаємо природний потенціал паразитичних та хижих комах у контролі шкідників, що дозволяє відмовитись від використання засобів захисту рослин, навіть біологічних. Особливу увагу ми сконцентрували на дослідженні біорізноманіття полів та прилеглих природних і напівприродних ділянок, які часто слугують джерелом корисних комах. Досліджуємо ми і різноманіття шкідників, зокрема приховане генетичне різноманіття цих комах, що може впливати на контроль їх популяцій в полі.

Також у фокусі нашої уваги – підтримка різноманіття диких запилювачів шляхом
облаштування будиночків для диких бджіл та ос, які є індикаторами відсутності
забруднення території. Ця діяльність відповідає рекомендаціям Bio Suisse, найбільшої парасолькової організації з розвитку органічного виробництва в Швейцарії та емітента одного із найсуворіших сертифікаційних стандартів у галузі.
Дослідження різноманіття ведуться нашим відділом і в рамках проєкту Реконструкції
насосної станції ОВК «Квітучі лани», частиною якого є «Арніка», що дозволить виявити центри збереження біорізноманіття, а це в свою чергу сприятиме подальшому використанню екосистемних послуг на ділянках, прилеглих до агроланшафтів «Арніки».

Ми прагнемо краще зрозуміти природні механізми екологічних взаємодій між живими організмами та за допомогою наукових знань сприяти застосуванню «Арнікою» оптимальних методів захисту рослин, які підтримують біорізноманіття і розвиток сталого сільського господарства.

❓ Чи ведуться зараз спільні проекти з міжнародними організаціями /науковими
установами, та якщо так - в чому полягає суть цієї співпраці?

🌱 Олексій Гумовський: Так, ми активно співпрацюємо з міжнародними науковими
установами. Наразі один із головних проєктів, який ми реалізовуємо спільно з європейськими колегами, стосується вивчення так званих криптичних, або прихованих, непомітних при використанні тривіальних методів визначення, видів шкідників. Наразі ми концентруємо нашу увагу на кукурудзяному стебловому метелику, Ostrinia nubilalis, який є відомим шкідником кукурудзи та коноплі. Справа в тому, що останнім часом з‘являється все більше даних, що під цією назвою існують декілька криптичних (або прихованих, таких, яких важко відрізнити) видів, які візуально схожі, але можуть відрізнятися своєю біологією і відповідно шкодочинністю. Автори наукових публікацій з цього питання розходяться в думках: одні стверджують, що це усе різні види, а інші — що все це один вид. Однак ці дані переважно ґрунтуються на дослідженні дорослих метеликів, а гусениць з конкретних рослин майже не досліджували. Власне наша робота полягає у дослідженні гусениць стеблового метелика, зібраних з кукурудзи, коноплі та дикорослих рослин (почасти бур’янів) у різних господарствах «Арніки» та у кількох господарствах за її межами. Ми проводимо аналіз ДНК, для чого підбираються особливі маркери ключових генів, а згодом відбувається виділення та розшифровка необхідних фрагментів ланцюжків ДНК (тобто отримуються своєрідні «генетичні паспорти»). Ця робота відбувається в Історико-природничому музеї Штутгарта, де я наразі перебуваю з візитом за даним проєктом. До роботи залучені також українські та німецькі фахівці з систематики метеликів. Наша співпраця з колегами включає обмін даними, методологіями та проведення виділення і секвенування ДНК матеріалу, зібраного на базі господарств «Арніки». Також ми розробляємо спільні проєкти зі збереження біорізноманіття та використання екосистемних послуг на теренах «Арніки», залучаючи власний досвід та досвід закордонних колег, включно із громадськими ініціативами, як то «Різнобарвна лука» (Bunte Wiese: https://www.buntewiese-stuttgart.de/) – проєкт зі збереження різноманіття комах в
умовах їх масового зникнення: феномену катастрофічного зменшення чисельності і різноманіття комах у світі, що спостерігається нині. Ці підходи ми також використовуємо у рамках проєкту ОВК «Квітучі лани».

***
Дякуємо колегам за їх невтомну працю, за високу фаховість та професіоналізм.

З повагою,
Арніка 🌱

12/08/2024

"Не дивіться на Україну, як на землю своїх батьків. Дивіться на неї, як на землю своїх дітей. І тоді прийдуть зміни…» (с) С. Вакарчук.

Коноплярство– галузь рослинництва, що займається вирощуванням конопель, стебло яких є джерелом цін­­ного волокна, а насіння – уні­­кальної за складом олії. Галузь має давню історію. Вирощуван­ням конопель займалися ще скіфи та давні греки. На території сучасної України вони були поширені вже у 9 ст. Одержане волокно використовували не лише для власних потреб, а й експортували в інші країни як цінний товар, що давало значні прибут­­ки. В 1913 році в Україні посівна пло­ща конопель становила 127 тис. га. Посіви зосереджувалися у невеликих селянських господарствах.

У селищі Сад під Сумами 9 серпня стартував фестиваль коноплярства «Hemp Fest». Його організовує Інститут сільського господарства Північного Сходу НААН України, аби популяризувати коноплю, як культуру.

ТОВ «Інститут органічного землеробства», також було запрошено на фестиваль.
Під час фестивалю була представлена різноманітна програма, яка включала в себе такі модулі:
Модуль 1 - Основи коноплярства,
Модуль 2 - Технологічні особливості різних напрямів вирощування конопель посівних,
Модуль 3 - Сучасний стан коноплярства в Україні.

Була також проведена науково-практична частина: «Промислові коноплі - від посіву до збирання», під час якої відбулися майстер-класи та огляд посівних площ власних сортів Інституту «Софія» та «Катюша»:
🌱 Майстер клас листкової діагностики рослин конопель посівних у польових умовах та практичні консультації щодо живлення,
🌱 Майстер клас по визначенню строків збирання конопель посівних на зеленець та формування трести,
🌱 Майстер клас по моніторингу шкідливих комах у конопляному агробіоценозі,
🌱 Майстер клас по визначенню біологічної урожайності та стиглості насіння конопель посівних,
🌱 Майстер клас по визначенню пошкодженості посіву конопель основними комахами - фітофагами.

«Представлена програма фестивалю була різноманітною і цікавою. Науковий розвиток коноплярства було закріплено практичною частиною, що дало змогу учасникам вдосконалювати і використовувати на практиці отриману інформацію. Ми дужу вдячні коегам із Інституту сільського господарства Північного Сходу НААН України за системну та професійну підтримку галузі коноплярства, за об’єднання на своїх полях різних гравців цього ринку, за ентузіазм та фаховий підхід, який вони вже не перший рік демонструють у питаннях селекції та насінництва технічних конопель. Ми завжди раді та відкриті до співпраці. Віримо у розвиток цієї галузі, і дуже раді за те, що в ній з’являються як нові гравці: так і нові продукти», - завідуюча лабораторії селекції та насінництва технічних конопель, Анастасія Пилипенко.