16/01/2025
Збройні сили в пріоритеті, але про спорт забувати не варто
Додаткові ресурси для його розвитку необхідно вишукувати навіть в умовах великої війни
З початком повномасштабної війни в Україні державні кошти розподілені відповідно до чіткого пріоритету: на першому місці фінансування сил оборони і все те, що наближає нашу перемогу. Спортивна спільнота усвідомлює, що насамперед слід здолати ворога, а вже потім підтримка мирних програм. Навіть гасло з’явилося – «Дрони замість стадіонів».
Російські окупанти з небаченою ненавистю нищать на своєму шляху всі міста і села – навчальні заклади, лікарні, спортивні об’єкти. За неповними підрахунками, понад півтисячі спортивних об'єктів в Україні пошкоджено чи зруйновано вщент. Від агресії рф постраждали 77 стадіонів, 52 спортивні комплекси, 15 плавальних басейнів, 6 льодових арен, яхт-клуби, веслувальні бази, кінно-спортивні, Та це не означає, що вже наявна спортивна інфраструктура має занепасти й розвалитися. Хоча б мінімальні заходи для її підтримки треба проводити. Також під час війни потрібна подальша популяризація спорту і посилення наших спортивних можливостей.
Як розвивається спорт на Буковині? Чи виділяються в обласному бюджеті кошти на утримання тренерів і спортивних споруд? Якими здобутками можуть похвалитися буковинські атлети? На ці теми спілкуємось з начальником управління молоді та спорту Чернівецької обласної державної адміністрації (ОВА), відомим у минулому бігуном, учасником трьох олімпійських ігор Іваном ГЕШКОМ (на фото).
Власних ресурсів не вистачає
- Майже три роки в Україні триває війна. Чи знаходяться у цій ситуації бодай якісь кошти на підтримку спорту, пане Іване?
- Мабуть, нині кожен розуміє, що виживання українського спорту вже не може стовідсотково лягати на плечі держави. Тому на новий рівень постають значення приватних інвестицій, спонсорства та меценатства. Попри це, торік на розвиток спорту в Чернівецькій області було виділено 56,6 мільйона гривень, на нинішній рік, переконаний, суму буде збільшено. Всі виділені кошти йдуть на утримання спортивних шкіл краю, оплату праці тренерів, придбання спортивного інвентарю тощо. Як витрачаються кошти? Наприклад, до війни і вже під час неї у Чернівецьку обласну дитячо-юнацьку спортивну школу було вкладено чимало коштів, завдяки яким створено сприятливі умови для занять спортом. Там здійснили добудову приміщень, де займаються перспективні спортсмени. І не лише з Буковини. Річ у тім, що Буковина є найспокійнішим регіоном, тому команди, що виїжджають на міжнародні спортивні змагання, певний час тренуються у Чернівцях. Проводять навчально-тренувальні збори з боксу також у «Сонячній Долині». Там часто відбуваються змагання на першість України. Але то вже спонсори створили комфортні умови для проживання й змагань.
- Які види спорту в пріоритеті на Буковині?
- На Буковині культивуються багато видів спорту. Однак, як відомо, є олімпійські та неолімпійські види спорту – їх по 26. Олімпійські, звісно, визнані пріоритетними. До них належать стрільба з лука, легка атлетика, бокс, гімнастика, плавання та інші. До неолімпійських видів спорту належать спортивне орієнтування, карате, панкратіон, рукопашний бій… Культивуються також волейбол, футбол… Є також школа вищої спортивної майстерності, де займаються члени національної збірної України, спортсмени, котрі входять у трійку найсильніших у своїх видах спорту.
– Чи вдається в таких непростих воєнних умовах, пане Іване, досягати високих результатів?
- Коли людина повністю віддається спорту, то й результати має відповідні. Ми маємо переможців на європейському і світовому рівні з карате – Андрія Заплітного та Валерія Чеботаря, Соломія Винник вдруге стала чемпіонкою світу з вільної боротьби у віковій категорії до 23 років, буковинці Іван Кожокарь та Ольга Чеботаренко показали чудові результати на Всеукраїнських змаганнях серед спортсменів зі стрільби з лука. Загалом торік двоє спортсменів з нашого краю стали заслуженими майстрами спорту України, п’ять – майстрами спорту міжнародного класу, 18 – майстрами спорту, 226 – кандидатами у майстри спорту. 118 атлетів входили до національних збірних України, понад 1000 спортовців взяли участь у республіканських змаганнях. Ми провели 14 республіканських змагання на території області. Вони проходили здебільшого у залах обласної дитячо-юнацької спортивної школи, спорткомплексі «Олімпія», волейбол – у «Маленькому Парижі». На превеликий жаль, на Буковині немає великих арен для занять легкою атлетикою. А отже й немає можливості проводити у Чернівцях національні змагання.
Спорт доступний для всіх
- Ми говорили про професійний спортом. А що пропонують охочим потренуватися, приміром, у сільській місцевості?
- Для масового зайняття спортом у нашій області облаштували вісім активних парків. Біля спортмайданчиків розмістили QR-коди. Просканувавши їх, можна обрати вправи різної складності – «початківець», «досвідчений» та «професіонал» і потренуватися з віртуальним тренером. В області облаштували 8 активних парків: у Заставні, Вижниці, Глибоці, Кельменцях, Новоселиці, Сторожинці, Хотині та у парку «Жовтневому» обласного центру. Тут працюють 5 координаторів, які надають на своїх локаціях допомогу у проведенні спортивних змагань. Активні парки – це один із проєктів, який входить до загальнонаціональної програми президента «Здорова Україна». Головна мета – зробити спорт доступним для мешканців як великих, так і малих населених пунктів.
Торік відбулося 332 спортивні заходи, в яких були зайняті понад 10 тисяч учасників. Є багато планів щодо масовості спорту. Діє шкільна програма «Пліч-о-пліч», в якій беруть участь 24 заклади освіти. Проводяться шкільні змагання, між територіальними громадами, районні, обласні. Хотів би відзначити Петровецьку громаду на Сторожинечині, де побудували спортивну школу та культивують футбол, волейбол, настільний теніс… У Великокучурівській, Чагорській, інших громадах залучають населення до занять спортом. Одне слово, де керівник громади розуміє, що здоров’я потрібно формувати з дитинства, там роботу налагодили. І ще про масовість. Згадаймо велелюдні змагання «Буковинська миля», велопробіги…
- Під час війни до проведення змагань особливі вимоги. Зокрема, потрібні захисні споруди, чи не так?
- Справді, при значній масовості наявність захисної споруди обов’язкова. Якщо немає укриття, дозволу на проведення змагань не буде. Тому зараз першості та чемпіонати проводяться з урахуванням усіх заходів безпеки.
Зводити арени завадила війна
- Може варто зводити спортивні арени, які одразу оснащені захисними спорудами?
- Були такі плани. Перед війною на вулиці Південно-Кільцевій планували збудувати лукодром. Крім того, біля «Епіцентру» було виділено земельну ділянку для зведення багатофункціонального спортивного комплексу. Там, до речі, теж планували обладнати лукодром. Був підготовлений проєкт на будівництво басейну. Війна поставила будівництво на паузу. А там мало бути 4 різних басейни. Кошторисна вартість комплексу – 200 мільйонів гривень.
- Попри недостатньо розвинуті бази, буковинці досягають значних результатів. Як це вдається?
- Коли людина ставить перед собою мету, то обов’язково досягне її. А займатися знайдуть де. Ось, приміром, працює спортивний комплекс «Sport Life», приватні басейни. Діти займаються там із досвідченими тренерами, досягають непоганих результатів. Лучники займаються у спортзалі ПТУ-8 на вулиці Руській. Там вдалося зробити перекриття, стеля вже не протікає. Виконали косметичний ремонт, отож там вже спортсмени можуть повноцінно тренуватися. Кращі лучники стали переможцями Європейських ігор. На жаль, на олімпійські ігри в Парижі не потрапили.
- Атлети мають підтримку від держави, чи вони добиваються результатів власним ресурсом?
- Спортсменів високого рівня держава матеріально підтримувала завжди. А нинішнього року спортсменам і тренерам області відновиться виплата іменних стипендій Чернівецької ОВА. Тобто тим, хто входить до національних збірних України.
- Наостанок хочу запитати про футбольний клуб «Буковина». Чи здатна команда пробитися до вищої ліги?
- У команди амбітні плани. Але треба провести реконструкцію стадіону. До прикладу, команда виборола право грати у чверть фіналі. Однак виникли проблеми. По-перше, немає підігріву поля, по-друге, не працює освітлення. І то добре, що суперник з першої ліги й погодився грати в таких умовах на чернівецькому стадіоні. Якби ж жереб присудив нам команду з вищого дивізіону, то вони не погодилися б тут грати. Пропонували б стадіони Івано-Франківська, Кам’янець-Подільська. Власники прагнуть, щоб команда грала у вищій лізі. Але на реконструкцію потрібно не менше 200 мільйонів гривень. Та вірю, «Буковина» гратиме у вищій лізі.
Анатолій ІСАК
Чернівці Новини - Погляд
#новини #Буковина #спорт