25/01/2024
Що спільного між політикою та релігією?
Я познайомився з містером Т. на вечорі пам’яті Чарльза Буковскі в Харкові, в 2010-му році. Він вчився на психолога та писав дипломну по темі людського щастя. Для дослідження поняття щастя він вибрав нетривіальний шлях: опитування представників різних релігійних течій в місті.
Мене давно цікавила релігія як соціальний феномен, тому я з радістю долучився до його «польової» роботи.
З подивом, я відкрив для себе, що інфраструктура і маркетингова політика «духовного» ринку складна і продумана. «Духовний продукт» на будь-який смак: у вигляді семінарів, книг, касет, курсів. Контактери з вищими духами, продавці успішного успіху, піднесенні вчителі з Сіріусу та Нібіру, маги, шамани, суфіти. Не розуміючи наш доволі цинічний інтерес до їхнього метафізичного белькотання, вони сподівалися, що ми станемо їхніми послідовниками та долучимось до чергового «Білого Братства».
Переважна більшість з них мала свого Бога/кумира/наставника. Навіть якщо це була локальна деструктивна секта на чолі з вчорашнім сантехніком. Окрім індуїстів, звісно, але вони вщент дивакуваті.
Ісус, Будда, Магомет, Крішна, Сергій Мавроді, Рон Хабард, Джозеф Сміт. Ще з часів коли Іудея була окупована Римською імперією, а проти місцевих прокураторів здійснювалися теракти, по землям Єрусалиму бродили проповідники. Було комерційно вигідно ставати релігійними лідерами.
З часом, коли я почав працювати у сфері політичних комунікацій з низових позицій, типу троля на зарплаті - я звернув увагу на цікаві спільні риси. Я бачив як жінки передпенсійного віку воюють до останнього патрона, до сивої ночі в соціальних мережах, за свого народного обранця. І повірте, хто-хто, а я вмію відрізняти фейкові акаунти від справжніх! Я бачив на власні очі як хуторські жлоби, в перервах між схвальними відгуками про бабусині налисники: «Таки вкусни…ооо. Таки вкусни..», вихваляли місцевого мера до піни з рота.
Давайте порівняємо разом спільні риси політичних та релігійних (сектантських) течій:
1. Зазвичай на чолі харизматичний лідер. Великим плюсом буде, якщо він сивий;
2. Завжди осередки вислуховують тебе та намагаються оточити увагою та піклуванням. Мета одна - заманити тебе, щоб живитися твоїми членськими внесками чи пожертвами в церковну кружку;
3. Обов’язково роздають безкоштовні обіди/гуманітарку/макулатурку та дітям цукерки;
4. Іноді роблять турне по країні. Возять по містах Томос, тощо;
5. Іноді заряджають лозунги про армію, мову, віру;
6. Спеціальним бонусом йдуть вимоги перейменувати на їхню честь проспекти/вулиці/сквери/континенти.
Так-так, щось мені це нагадує.
Я, в свою чергу, завжди притримувався плюралізму думок і не створював собі кумира. Позиція «Петя прийде – порядок наведе» - точно не для мене. Бо як казав філософ початку 20-го століття Джиджу Крішнамурті:
- Якщо ти йдеш за лідером політичної, або релігійної течії ти йдеш в зворотному напрямку від істини.
P.S. - А щастя це стан свідомості. Ми це визначили з містером Т. емпіричним шляхом… А ще підчитали в книзі Далай Лами «Мистецтво бути щасливим».
P.S. 2 - фото не ілюстративне. Просто Єті в сніжку.
