10/01/2025
Ми запитали Голову НБУ Андрія Пишного про очікування на 2025 рік
- Назвіть ваше головне очікування від 2025 року?
Головне очікування, насправді, є очевидним – справедливий мир, який кожен із нас зможе назвати Перемогою. А загалом питання очікувань на 2025 рік не є простим з огляду на високу невизначеність щодо умов, у яких ми живемо і працюємо.
- Тоді запитання про те, що вже відбулося. Чи виправдав ваші сподівання 2024 рік?
Одним із важливіших підсумків року, що минув, я вважаю зменшення до певної міри невизначеності у важливих напрямах для України. Зокрема, в питанні надходження міжнародної фінансової підтримки. Нагадаю, що за перші три місяці 2024 року ми отримали лише 1 млрд доларів США. Цей збій у ритмічності міжнародної допомоги надав нам потужний імпульс – він допоміг зрозуміти, що ми маємо прикласти дуже багато зусиль, щоб подібна ситуація більше не повторювалась.
Наразі ритмічність забезпечена. Ми розуміємо, як виглядає базовий сценарій фінансування на 2025 рік. Йдеться не тільки про політичний рівень, а й структуровані зобов'язання, досягнуті з міжнародними партнерами.
Ми розраховували у 2024 році отримати щонайменше на 38 мільярдів доларів. За підсумком маємо близько 42 мільярдів. Це гарна новина. Україна отримала в грудні перші надходження від інструменту ERA Loans, який ще на початку 2024 року здавався чимось фантастичним. Сьогодні цей інструмент є частиною базового сценарію.
Багато в чому ERA Loans дає нам підставу говорити, що з високою ймовірністю Україна матиме у 2025 році необхідний обсяг міжнародної фінансової підтримки.
- Отже, очікування щодо міжнародної фінансової підтримки у 2025 році є радше оптимістичними?
Я дуже на це розраховую. Залишаюсь прихильником того, що наша взаємодія із МВФ є своєрідним замковим каменем, який тримає усю конструкцію міжнародної фінансової підтримки.
Програма з МВФ за своїм дизайном містить частину фінансових запевнень, які мають покрити нашу потребу у фінансах, що виникла через війну. Ця програма створює потрібний нашим партнерам рівень експертизи, розуміння ситуації. Вона надає релевантну, точну інформацію про рівень нашої фінансової потреби. І в тих випадках, де є для цього підстави, наші аргументи дають можливість збільшувати запит щодо підтримки.
Нагадаю, на самому початку була погоджена потреба у 120 мільярдів доларів за базового сценарію, а під час шостого (рекордного) перегляду програми EFF стало 148 мільярдів.
Національний банк виконує усі взяті на себе зобов’язання, структурні маяки, критерії ефективності за програмою співпраці з МВФ. Намагаємось бути ефективними партнерами уряду, інших регуляторів в реалізації їхніх зобов’язань. Є очікування, що ми збережемо ефективний формат взаємодії.
- Продовжуючи тему партнерства: які очікування за напрямом євроінтеграції?
Маю сподівання, що ми будемо успішними у цьому напрямі. Враховуючи поточні умови, НБУ розглядає швидку динаміку євроінтеграційного процесу як позитивний ризик для нашого прогнозу.
Це те, що може дати додатковий імпульс, підживити ділові очікування українського бізнесу. І, відповідно, створити для України додатковий приплив капіталу, зокрема і приватного з ЄС. Над реалізацією цього позитивного ризику ми і працюємо.
Я бачу якісний процес взаємодії між нами і урядом, бачу залученість і глибоку професійну взаємодію з європейськими партнерами. Це надає віру в результат.
До речі ще одна важлива ініціатива в контексті привабливості України для іноземних інвесторів, яка має реалізуватися у 2025 році, – поява робочої системи страхування воєнних ризиків.
- Які перспективи у банківського сектору у 2025 році?
Почну не з очікувань, а з факту: ми відновлюємо оцінку стійкості банківської системи. Проведемо стрес-тестування, в тому числі, за негативним сценарієм. І це гарна новина, тому що результатів такого тестування очікують усі: і самі банки, і їхні акціонери, а також особи, що зацікавлені в інвестуванні в український банківський сектор.
Сьогодні банківський сектор працює на історичних максимумах своєї ефективності, тож він не може бути непривабливим. Одночасно нагадаю, що Національний банк дотепер тримає норму, хоча про це мало хто вже пам’ятає, згідно із якою банківський сектор не має можливості розподіляти отримані прибутки. За рахунок цього банки накопичують капітал. Водночас банки сплачують найбільшу в історії ставку податку на прибуток.
Стосовно очікувань: ми розуміємо, що банківський сектор ефективний, якісний, капіталізований, користується довірою. Але якщо порівняємо розмір української банківської системи з одним із помітних польських банків, то нам не сподобається це порівняння.
Банки повинні зростати, і це зростання має забезпечуватися, в тому числі, інвестиційною привабливістю сектору. Власне, для цього і потрібна оцінка стійкості.
Ще одне очікування: ми маємо бути ефективними в питанні боротьби із тінню. Знаю, ця тема не є популярною, але ми зобов'язані це робити. Через це Національний банк в межах свого мандату і надалі проводитиме політику, що зробить платіжний сектор прозорим та ефективним. Мета: щоб фінансовий моніторинг був саме фінансовим моніторингом, а не фальш-панеллю.
Також дуже очікую поступу у сфері фінансової інклюзії, у тому числі появи на ринку відповідних фінансових установ з обмеженою ліцензією. Сама по собі ця ідея правильна та має попит на ринку. Вона забезпечить доступ максимальної кількості українців до банківських послуг. Однак поки вона не отримала достатнього рівня підтримки у Верховній Раді. Менше із тим, очікую, що це завдання знайде своє вирішення найближчим часом.
- Враховуючи ризики, чи вдасться зберегти макрофінансову стабільність у 2025 році?
Я не просто цього очікую, а стверджую, що ми її забезпечимо, адже це ключовий мандат НБУ. Ми й надалі працюватимемо, щоб наша політика була ефективною, щоб інфляція наближалась до цілі – 5% річних на трирічному горизонті політики, щоб інфляційні і курсові очікування були збалансованими та стійкими.
Ті ефекти, які підживлюють інфляцію, мають переважно тимчасовий характер. Національний банк очікує, що інфляція у 2025 році піде на спад. Однак для того, щоб інфляційний тиск не почав впливати на збалансованість інфляційних очікувань, ми використовуємо наші інструменти, зокрема підвищили облікову ставку до 13,5% у грудні. Ми спрямовуємо процентну політику на те, щоб населення завдяки гривневим інструментам могло захистити свої кошти від інфляції.
Загалом динаміка інфляції має бути такою, щоб не підважувати очікування і одночасно не завдавати шкоди економічному відновленню. НБУ докладатиме для цього максимум зусиль. Очікуємо зламу інфляційного тренду у 2025 році, а надалі – повернення інфляції до нашої цілі.
