19/12/2024
Жадан і Пишний
Сергій Жадан [офіційна сторінка] у своєму подкасті Стандарти кухонно-диванної експертизи приймав Андрія Пишного у студії Радіо Хартія, прямо у Харкові
Голова НБУ Андрій Пишний прокоментував інформацію про те, що отримання тисячі гривень зимової допомоги ставить під загрозу персональні дані. Ще розповів, чому хоче перейменувати копійку на шаг і скільки монет в обігу зараз. Він також розповів про те, скільки грошей у 2025 році очікуємо від партнерів, за рахунок чого тримається гривня, скільки мільярдів українці тримають на депозитах та в облігаціях і чи не з'їсть інфляція наступного року доходи від депозитів. А ще Андрій Пишний поділився думками про фінансову інклюзію: щоб ветерани та люди з інвалідністю отримали банківські продукти, які допоможуть їм мати роботу, відкрити свою справу, отримати пільговий кредит тощо.
Посилання на подкаст – у коментарях.
А трохи нижче стислі тези з подкасту. Читайте та слухайте.
ВЛАСНЕ, ключові тези, пряма мова у скороченому вигляді:
В травні 2023-го року ми змінили навіть стратегію Національного банку. Ми залишили місію Національного банку незмінною - забезпечити цінову фінансову стабільність і як результат можливість підтримати економічний розвиток.
Але ми додали одну фразу: «Усе це ми робимо за будь-яких умов».
Ми розуміємо, що ми повинні працювати, так ніби нічого не сталося.
Ми повинні бути дуже послідовними Ми повинні бути ефективними, тому що стабільність, особливо, в умовах невизначеності, в яких ми всі знаходимось, - це ключовий елемент для того, щоб ми були ефективними в протидії та у супротиві.
Був епізод, коли в лютому 2023 року відбувся візит МВФ до Нацбанку. І це, до речі, відбулось вперше (з початку повномасштабного вторгнення – ₴). Приїхала керівниця МВФ, директорка-розпорядниця Кристаліна Георгієва. Зазвичай вони приїжджають в країну і зустрічаються з першими особами, а Національний банк приймає участь в цих зустрічах. Та в цей раз вони приїхали безпосередньо в НБУ. І коли я їй показував Національний банк, наші побутові умови, знайомив з колективом, то так сталося, що ми зайшли в кімнату де були діти наших співробітників. Вони там грались, і вона їх попросила – «розкажіть віршик», а вони заспівали гімн. Вона плакала, разом з нею частина її делегації також плакала. Та й мені, насправді, було так якось аж не по собі, коли діти співають гімн у сховищі. Я от від щирого серця кажу це була чиста імпровізація з нашого боку, тому що ми не знали, що вона їх попросить розказати віршика. А вони встали з рівною спиною і заспівали гімн.
Знаєте коли наші партнери торкаються цього, коли у них є можливість навіть вдихнути разом з нами того повітря яке є це задає дуже правильний контекст. Ми так побудували взаємодію з Міжнародним валютним фондом, що протягом вже двох років дуже ефективно взаємодіємо. І у нас нещодавно відбувся шостий перегляд програми з МВФ і це рекорд. Навіть в мирні часи ми далі трьох переглядів не заходили.
Ми з командою намагаємося останнім часом нічого не забути з того, що ми робимо, що з нами відбувається - тому що розуміємо: це безцінний досвід, який нам усім дається дуже-дуже дорогою ціною. До речі, цей досвід вже зацікавив багатьох колег з інших центральних банків. І якщо раніше ми користувалися допомогою та технічною експертизою інших банків, то зараз до нас звертаються і просять розповісти, прийняти делегацію, показати - як нам вдалося, за рахунок яких рішень, яка послідовність дій з якими ефектами, щоб досягнути стійкості і стабільності.
Я віддаю належне команді Національного банку коли в перший день повномасштабного вторгнення коли небо на голову впало цими ракетами були ухвалені дуже важливі рішення це жорсткий антикризовий пакет Я часто його порівнюю з турнікетом, тому що від війни, від нападу українська економіка отримала безпрецедентний шок. 30% ВВП було втрачено за 2022 рік, промислові потужності східних областей зупинені, експорт ліг, колапс логістики, не зрозуміло, що відбувається. В цей момент треба було зупинити «кровотечу» в економіці. І оцей антикризовий пакет, який застосував Національний банк, - це як турнікет, яким стягнули місце де було важке поранення.
Але турнікет має обмежений час ефективної дії, потім потрібно дати економічному «організму» можливість відновлюватись. І ось ця історія виявилася ще більш складною.
Тому що економіка у 2022 році почала потерпати від високої інфляції - вона сягнула 27%, відбулася також девальвація. Національний банк в момент повномасштабного вторгнення відмовився від плаваючого валютного курсу, зафіксував його, але потім декілька разів його змінював, нарешті зупинився на 36,6. Але 36,6 не відображали реальну курсову ситуацію, тому що був величезний попит на валюту: пригадуєте, був курс офіційний 36,6, а в обмінниках було 42-43. Ця різниця була дуже небезпечною.
Тому ми поступово почали пом’якшувати антикризові заходи, водночас намагаючись компенсувати наслідки тих процесів, які Національний банк змушений був запустити у 2022 році. Маю на увазі те, що у 2022 році було надруковано 400 млрд грн – це була емісія для того, щоб профінансувати бюджетну потребу. Тож була ціла система рішень, які передбачали глибокий аналіз поточної ситуації, формування правильних очікувань, розбудова взаємодії з міжнародними партнерами.
Українська економіка була критично залежна та й дотепер залишається критично залежною від міжнародної підтримки. Ми ж взагалі за період війни отримали понад 100 млрд доларів міжнародної фінансової допомоги. Лише цього року ми розраховуємо отримати 41,5 млрд доларів. Минулого року було 42,5 млрд доларів.
Ми виконали всі взяті на себе зобов'язання (у рамках Меморандуму з МВФ), і це дає нам сьогодні можливість сказати партнерам, причому, з рівною спиною: «Ми свою частину угоди виконали - виконайте свою частину угоди перед нами, надавши нам необхідний рівень фінансової підтримки обіцяної підтримки».
Головне наше досягнення полягає знаєш в чому? По-перше, гривня залишається платіжним засобом навіть попри повномасштабну війну. Мало якій країні вдавалось зберегти довіру до національної валюти знаходячись у війні. А довіра до національної валюти української не просто зберігається - вона зростає: вклади фізичних осіб в українських банках за період війни зросли більш ніж на 350 мільярдів гривень, вклади юридичних осіб в українських банках зросли більш ніж на 480 мільярдів гривень.
Українці інвестували в облігації внутрішньої позики, тобто позичили державі. На момент початку повномасштабного вторгнення на руках у людей було облігацій внутрішньої державної позики на 25 млрд грн. Зараз українці тримають облігацій на 75 мільярдів.
Це означає, що ми виконали свою головну функцію - зберегли привабливість гривневих активів.
Зверну увагу на те, що на момент повномасштабного вторгнення золотовалютні резерви в Україні були десь на рівні 28 млрд доларів, а на кінець 2024 року ми очікуємо що золотовалютні резерви сягнуть 43 млрд доларів.
Ми працюємо над тим, щоб банки функціонували прибутково, щоб банки були надійними і стійкими. А це означає що банківські депозити надалі повинні бути для українців привабливими з точки зору зберігання заощаджень. Простіше кажучи, щоб сьогодні ви поклавши гроші на депозит в українському банку, через певний період часу могли його зняти і купити ту саму кількість товарів, що й в момент, коли ви його поклали кошти на депозит. Це означає збереження заощаджень. Далі ви можете обирати інші інструменти: облігації внутрішньої державної позики - сьогодні ставки по цим інструментам від 13,5% до 17% річних. Це при тому, що очікувана інфляція на горизонті цього року така, що ви в прибутку.
Ми підписали з Європейським банком реконструкцію розвитку і 30-ма українськими найбільшими банками хартію фінансової інклюзії, яка передбачає розробку комплексної програми - вона дозволить ветеранам повернутися на робоче місце, вона по-іншому переформатує саму пропозицію банківських продуктів для ветеранів, для відкриття власної справи.
Фінансову інклюзію в Національному банку розглядаємо навіть дещо ширше: нам потрібно втягнути в наші економічні процеси оці території стійкості, які сьогодні знаходяться на межі зони ведення активних військових дій і контрольованої Україною території. Там повинен бути фінансовий банківський страховий сервіс. Зокрема, у нас є законопроект щодо цього, який ми подали в парламент. Але чомусь народні депутати поки не знайшли достатньо голосів, щоб його ухвалити в першому читанні. Але ми й надалі будемо їх переконувати, що треба утворити таке поняття як банк фінансової інклюзії – це такий банк, який працюватиме на територіях, де банки зазвичай не бачать економічної ефективності. Ми знайшли модель, яка на нашу думку може повернути туди фінансовий сервіс і зробити ці території, ці села, населені пункти, територіальні громади частиною ефективного економічного процесу.
Я маю амбіцію як голова Національного банку, і мені здається її розділяє зараз команда НБУ та й колеги з комерційних банків: ми повинні стати найінклюзивнішою фінансовою системою в світі.
Про повернення шагу – це відновлення історичної справедливості. Якщо будемо прослідковувати історично, то ви побачите, що копійка – це, насправді, спільний знаменник, який сьогодні поєднує українську грошову систему з Москвою, Мінськом та, прости Господи, Тирасполем. Це те імперське, що було нам насаджено. Шаги мають своє коріння ще з Гетьманщини… У 1991-му році були надрукована перша партія шагів, і тоді лише комуністи не дали можливості замінити повністю в грошовому обігу усе, що пов'язане із Російською імперію на те, що належить виключно Україні. І залишили тоді цю копійку - це як грудка сміття в нашій хаті.
Як голова Національного банку мушу сказати: що жодної гривні з державного бюджету ця ініціатива не потребуватиме. Ми будемо карбувати монети шаг на заміну тих копійок, які будуть вибувати з обігу внаслідок їх природної зношеності. Ви здивуєтесь, але наразі в обігу знаходиться більше 4 млрд монет номіналом 10 копійок, і 1,5 млрд монет номіналом 50 копіок. Кожного року Національний банк повинен вилучати частину обігової монети, яка зношена, а якусь частину докарбовувати. І ось цю частину, яку ми і так мали докарбувати у вигляді копійок, ми хочемо вже карбувати у вигляді шагів. А тим часом буде відбуватися паралельний обіг (старих копійок та нових шагів).
![Жадан і ПишнийСергій Жадан [офіційна сторінка] у своєму подкасті Стандарти кухонно-диванної експертизи приймав Андрія ...](https://img4.medioq.com/187/545/1524054401875453.jpg)
