Обговорення дослідження медіаактивності українських біженців
Перші післявоєнні вибори будуть чи не найскладнішими за всю історію України. Серед викликів, спричинених російською агресією, — забезпечення виборчих прав внутрішньо переміщених осіб і біженців. Тож дослідження ОПОРИ дає відповіді на такі питання:
чи залишаються українські біженці у Польщі залученими до суспільно-політичного життя України;
чи планують брати участь у перших повоєнних виборах;
як споживають новини;
які канали інформації для цього використовують;
кому найбільше довіряють.
Під час обговорення ОПОРА також представить базові рекомендації з управління викликами для майбутнього виборчого процесу. До участі в обговоренні запрошені народні депутати України, представники державних органів влади, політичних партій та громадського сектору.
Презентація дослідження “Медіаспоживання та громадська активність українських біженців у Польщі"
Громадянська мережа ОПОРА у листопаді 2022 року провела велике унікальне дослідження серед українців, які приїхали до Польщі після 24 лютого 2022 року. Наразі кількість українських біженців від війни саме у цій країні є найбільшою. В умова��, коли так багато громадян за кордоном, нам потрібно вивчати їх поведінку, мотиви, канали комунікації, щоб не втратити зв’язок та вчасно надавати їм важливу інформацію просвітницького спрямування.
Як українські біженці у Польщі споживають новини?
Які канали інформації для цього використовують?
Кому найбільше довіряють?
Чи залишаються вони залученими до суспільно-політичного життя України?
Чи планують брати участь в перших повоєнних виборах?
Щоденникові дослідження та глибинні інтерв’ю, проведені за аналітичними напрацюваннями і на замовлення ОПОРИ, дадуть розуміння основних трендів медіаспоживання українців у Польщі. Це дає можливість не втратити зв'язок з тими, хто має намір брати участь у суспільно-політичному житті України, та надавати їм важливу суспільно-політичну просвітницьку інформацію.
Виконавцями польової частини дослідже
Окуповані: Технологія окупації, або Як змінюються люди на ТОТ: маніпуляції окупанта та психологічні ефекти
російська загарбницька війна в Україні та окупація українських територій — це не лише про міждержавні відносини. Передусім це про людей, які на мешкають на окупованих територіях. Звісно, своїми політичними переконаннями та світоглядом жителі ТОТ являють собою доволі строкате суспільство. Разом з тим, вони перебувають під тиском окупантів і живуть у постійному страху за своє життя та життя своїх близьких.
Чи є ризики виникнення “стокгольмського синдрому” в мешканців захоплених територій? І за яких умов вони можуть боятися деокупації? Чи можливо розрізнити страх перед окупантом і політичні позиції мешканців ТОТ? Як політичні симпатії громад ще до широкомасштабної війни можуть вплинути на нинішні настрої людей? Яку стратегію комунікації має застосовувати Україна до мешканців ТОТ? Саме ці теми аналітики ОПОРИ Олександр Клюжев та Анатолій Бондарчук разом із запрошеними гостями обговорюватимуть у понеділок, 1 серпня, о 19:00 у щотижневому ефірі «Окуповані».
Запрошені гості:
Олег Покальчук, військовий психолог;
Антон Грушецький, заступник виконавчого директора Київського м
Окуповані. Як повернути з росії викрадених дітей?
Російська влада говорить, що 350 тисяч українських дітей евакуйовано до рф. Така інформація фігурує у відритих джерелах, проте українська строна її не підтверджує. Наразі відомо, що до російської федерації депортували понад 1,3 млн громадян України, з них понад 240 тисяч дітей. Разом з тим, президент росії владімір путін підписав указ про спрощений порядок надання російського громадянства дітям-сиротам з України і територій, контрольованих незаконними угрупованнями «ДНР» і «ЛНР». Ці норми поширюються також на дітей, позбавлених батьківської опіки, та недієздатних людей. МЗС України назвало указ путіна спробою «легалізувати незаконне переміщення» дітей з окупованих територій України.
Як росія вивозить і намагається залишити на своїй території українських дітей? Які існують механізми ідля повернення дітей на вільну територію України? Як Україна може допомогти дітям, які залишилися на тимчасово окупованих територіях і територіях під загрозою окупації? Саме ці теми аналітики ОПОРИ Олександр Клюжев та Анатолій Бондарчук разом із запрошеними гостями обговорюватимуть у понеділ
ОПОРА.Live. Як буде працювати закон про "деолігархізацію" і що він означає для країни під час війни?
Ще 23 вересня 2021 року Верховна Рада ухвалила у другому читанні законопроєкт №5599 про деолігархізацію. 5 листопада президент України Володимир Зеленський підписав його. Тоді повідомлялося: якщо цей закон запрацює в заплановані терміни, то вже 20–25 травня 2022 року на засіданнях РНБО будуть розглядати перших офіційно встановлених олігархів України. Так і сталося. Рада національної безпеки та оборони України затвердила Положення про реєстр олігархів, а президент Володимир Зеленський увечері 29 червня підписав указ, який надає цьому Положенню чинності.
Як стало відомо цього тижня, Медіа Група Україна відмовилася на користь держави від усіх ефірних і с��путникових телевізійних ліцензій своїх каналів, а також від ліцензій своїх друкованих медіа в Україні. У заяві бізнесмена Ріната Ахметова ідеться, що таке рішення продиктоване саме законом про олігархів.
Що означає Положення РНБО? Як визначається порядок формування та ведення реєстру олігархів? Як працюватиме закон "про деолігархізацію" на практиці? Що він означає для країни під час війни? Про це говоримо в ефірі ОПОРА.Live у середу
Окупованi. Соціальні виплати та пенсії, зобов'язання української держави та подачки окупантів для жителiв ТОТ
Як засвідчує досвід 2014-2022 рокiв, питання пенсій та інших соціальних виплат часто залежить від політичних настроїв, а також від здатності знайти правильний баланс між підтримкою громадян і виконанням державою своїх зобов'язань перед ними та необхідністю уникнути непрямої підтримки стабільності окупаційних режимів.
На які гроші нині виживають жителі тимчасово окупованих територій? Чи отримують вони пенсії та інші соціальні виплати? Яка політика держави щодо виконання своїх зобов'язань перед громадянами? Як цією ситуацією користуються окупанти? Саме ці теми ОПОРА обговорюватиме у понеділок, 11 липня, о 19:00 у щотижневому ефірі «Окуповані».
Ведучі: аналітики ОПОРИ Олександр Клюжев та Анатолій Бондарчук.
Запрошені гості:
- Віталій Музиченко, Заступник Міністра соціальної політики України;
- Валерія Вершиніна, директорка з правових питань БО БФ "Стабілізейшен суппорт сервісез".
Окуповані: Що відбувається з медіа на захоплених територіях?
Що відбулось з локальними медіа після окупації територій? Наскільки масовими були переслідування журналістів? Чи багато медійників погодились співпрацювати з окупаційними адміністраціями? Саме ці теми ОПОРА обговорюватиме у понеділок, 4 липня, о 19:00 у щотижневому ефірі «Окуповані».
Під час чергового ефіру аналітики ОПОРИ обговорять ситуацію із доступом громадян України до національних ЗМІ та основні практики окупанта щодо розбудови власної інформаційної присутності. До участі також долучаться:
- Ольга Герасим'юк, Голова Національної ради з питань телебачення та радіомовлення
- Валентина Троян, предстаниця Інституту масової інформації щодо окупованих територій
Окуповані. Фільтраційні табори: для чого росія масово "виловлює" громадян на ТОТ і що можна протиставити агресору?
У понеділок, 27 червня, о 19:00 відбудеться онлайн-дискусія «Окуповані». Темою ефіру стануть фільтраційні табори на тимчасово окупованих територіях.
Аналітики Громадянської мережі ОПОРА відстежують ситуацію на окупованих територіях, а щопонеділка о 19:00 під час онлайн-стрімів аналітики та запрошені гості обговорюють зібрану інформацію.
Для чого росія влаштувала безпрецедентну систему "фільтрації" громадян України на захоплених територіях і скільки людей орієнтовно стали жертвами незаконної практики окупанта? Чи є ознаки, що росія використовує незаконні практики фільтрації мирного населення для підготовки пропагандистського "трибуналу" на українцями? Які поради держава може дати громадянам, які потрапили у фільтраційний табір або під інші фільтраційні заходи? Що громадянам робити, якщо вони зазнати насилля під час фільтрації окупанта, але змогли звільнитися?
ОПОРА.Live. Тонкощі мобілізації: кого призивають зараз, хто і де має право вручати повістки
Українці вже більше 100 днів відважно обороняють свою країну від агресора. Для ефективної протидії російській агресії та посилення обороноздатності нашої країни держава вживає заходів із доукомплектування Збройних Сил України. З 24 лютого 2022 року в Україні було введено воєнний стан. Згодом його продовжували в березні, квітні (двічі на 30 днів) і травні (на 90 днів). Звісно, в таких умовах актуалізувалися питання, пов’язані з виконанням військового обов'язку. Про це і говоримо 8 червня в ефірі щотижневого онлайн-обговорення ОПОРА LIVE.
Під час включення радники з юридичних питань Громадянської мережі ОПОРА Павло Романюк та Богдан Мохончук обговорять:
порядок мобілізації, які є черги мобілізації і кого мобілізують зараз;
що таке мобілізаційні розпорядження, хто, де і коли вручає повістки;
хто має право на відстрочку та які категорії громадян не підлягають призову.
War Speeches. Санкції як інструмент економічного тиску і геополітичного приниження рф
росія перетворилася на країну-вигнанця, закріпивши за собою перше місце у світі за кількістю введених проти неї санкцій. Цього тижня Європейський Союз ввів у дію довгоочікуваний шостий пакет санкцій проти рф, який включає обмежене нафтове ембарго. В Україні вважають таке рішення знаковим, але водночас його замало з огляду на потенціал впливу ЄС на економіку країни-агресора. В кремлі й далі повторюють, що санкції на них не впливають, але разом з тим докладають усіх можливих політико-дипломатичних зусиль, щоб їх обійти чи зняти.
В чому ж тоді ефект міжнародного економічного тиску на росію? Як змінювалася риторика Кремля щодо міжнародних санкцій? Як в Україні оцінюють наслідки введених санкцій і що ми очікуємо побачити в сьомому (і наступних) пакетах санкцій проти рф? Про це говоримо в ефірі War Speeches 3 червня.
Цієї п’ятниці аналітики ОПОРИ Олександ�� Клюжев та Олександр Неберикут проаналізують публічні заяви росії та України на тему санкцій, а також пояснять, як ця тема звучить у міжнародних комунікаціях.
Запрошена гостя:
Ілона Сологуб, наукова редакторка «Вокс Україна».
War Speeches. Світова продовольча криза як наслідок гібридної війни росії проти України
Війна росії в Україні завдає ударів по світовій продовольчій системі. Очевидно, що в переліку задекларованих агресором цілей війни “денацифікація” і “демілітаризація” були тільки прикриттям для приховування справжніх намірів. Російська агресія призвела до припинення постачання з українських портів, які експортували велику кількість олії та зернових культур. Це скоротило глобальну пропозицію продовольства та призвело до різкого зростання цін. За даними Організації Об'єднаних Націй, світові ціни на продукти вже майже на 30% вищі за минулорічні. Генсек ООН Антоніу Гутерреш заявив, що у наступні місяці «брак продовольства у світі» стане ще гострішою проблемою, яка може затягнутися на роки. За його словами, високі ціни на базові харчі вже призвели до того, що близько 250 мільйонів людей перебувают�� на межі голоду.
Як росія намагається задушити українську економіку та одночасно використовує карту «продовольчого шантажу» для послаблення санкцій? Як реагує на це Україна і чи намагається вона використати аргументи про світову продовольчу кризу на свою користь? Як деблокуват
ОПОРА.Live. Україна в ЄС: мрія чи реальність?
У 2019 році до Конституції України увійшли норми щодо стратегічного курсу України на набуття членства в Європейському Союзі та НАТО. Україна прагне повної інтеграції та вступу до Європейського Союзу. Із початком повномасштабного вторгнення росії 28 лютого 2022 року Україна подала заявку на вступ у ЄС за пришвидшеною процедурою. 1 березня Європарламент рекомендував надати Україні статус кандидата на вступ до ЄС. А вже 7 березня Євросоюз запустив процедуру розгляду заявок про вступ України, а також Грузії та Молдови.
Україна в ЄС: мрія чи реальність — про це говоримо 25 травня в ефірі щотижневого онлайн-обговорення ОПОРА LIVE.
25 травня о 18:00 представниці Громадянської мережі ОПОРА Ірина Швець та Ольга Коцюруба разом із запрошеними гостями обговорять, які процедури для набуття статусу кандидата в члени ЄС Україна вже пройшла і які ще потрібно виконати; чи зможе ЄС надати Україні статус кандидата і які настрої домінують у європейських столицях; як плани відновлення України і перспективи членства в ЄС пов’язані між собою.
Запрошені гості:
- Любов Акуленко, виконавча директорка ГО "Укр
