Mistosite

19/06/2024

«Втіха, допитливість і любов втілені в наївних українських мозаїках»

📸 Фотограф Євген Нікіфоров та історикиня мистецтва Поліна Байцим упродовж 2013–2023 років збирали фотоархів мозаїк невідомих авторок і авторів у стані їхнього напіврозпаду — коли ті вже втратили первинне сяйво, руйнуються або йдуть у нижні шари фасадів і міських панорам.

Наївні мозаїки, які часто є буденним тлом для місцевих мешканок і мешканців, у книжці опиняються в фокусі уваги як явище, що порушує питання про пам’ять і простір, минуле й теперішнє, самовираження й наслідування. Воно фіксує крихкість монументального, що, наче чипси, врешті-решт стало крихтою на дні пачки.

✍️ Публікуємо уривок з видання ist publishing «Чипси: Українські наївні мозаїки, 1950–90»: cutt.ly/meaeJj77

Фото: Євген Нікіфоров, ist publishing

14/06/2024

У березні цього року вперше відбулася Мальтійська бієнале, де український павільйон під назвою From South to North представив проєкт Алевтини Кахідзе. У ньому художниця працює з темою деколонізації через особисту сімейну історію на тлі війни росії проти України.

Про участь у бієнале, схоже та відмінне в колоніальних досвідах України і Мальти, сприйняття Одеси як міста не на півдні російської імперії, а на півночі Середземномор’я розповідають кураторки павільйону та співзасновниці платформи культури пам’яті Past / Future / Art Катерина Семенюк і Оксана Довгополова.

Інтерв’ю з Катериною Семенюк та Оксаною Довгополовою про проєкт Алевтини Кахідзе на Мальтійській бієнале, суголосоні деколоніальні досвіди України та Мальти, а т...

12/06/2024

Із 24 лютого 2022 року в Києві було пошкоджено або зруйновано більш ніж 10 історичних будівель. Лише одна з них постраждала від «Шахеда», а решта — від екскаваторів забудовників.

Більшість випадків знесення історичних будинків відбуваються з порушенням законодавства. Забудовники не зважають на приписи департаменту благоустрою, пам’яткоохоронні статуси будинків і обмеження на будівництво в буферних зонах пам’яток ЮНЕСКО. Водночас воєнний стан накладає обмеження на звичні методи боротьби громадянського суспільства.

Mistosite розпитав активних громадян_ок, як змінилася боротьба проти незаконного знесення історичних будинків столиці за останні два роки.

Як міські спільноти об’єднуються на захист архітектурної спадщини та чому так складно протистояти знесенню історичних будівель?

06/06/2024

🛠 Центри повторного використання, бібліотеки речей, ремонтні кафе нині популярні за кордоном. Тут можна полагодити речі, взяти їх у тимчасове користування, купити вживану техніку з гарантією.

З одного боку, маємо ‎клуб за інтересами у ремонтних майстернях, з іншого — практичне вирішення проблеми накопичення відходів.

👩‍🔧 Соціальна ж місія цих центрів — залучати до праці людей без досвіду та тих, хто перебуває у важких життєвих обставинах. За даними дослідження міжнародної організації GAIA, рух Reuse & Repair створює більше робочих місць, аніж сміттєспалювальні заводи та полігони.

Reuse & Repair центри актуальні сьогодні і для України. Яким викликам воєнного часу вони можуть дати раду?

🔹 Надавати в тимчасове користування медичне обладнання та спортивний інвентар для реабілітації;
🔹 Лагодити дрібну техніку і передавати військовим;
🔹 Сприяти адаптації нових мешкан_ок громад і ветеран_ок;
🔹 Створювати енергоефективні рішення для дому.

Розповідаємо, як працюють Reuse & Repair центри за кордоном і в Україні ⤵️

Як працюють Reuse & Repair центри та чому вони особливо необхідні під час війни.

31/05/2024

📄 Концепція інтегрованого розвитку — відносно новий формат документа стратегічного планування, затверджений Урядом у 2022 році. Він визначає і напрями розвитку, і простір, де вони будуть реалізовані. Умовно — це стратегія розвитку, «накладена» на карту громади.

📌 Наразі таку Концепцію розробляють для Сумської громади. Вона покликана запропонувати більш рівномірний розвиток території громади в умовах війни та повоєнного відновлення, зазначає Vadym Denysenko, ключовий експерт з розробки Концепції.

За словами експертки з учасницького планування Maria Gryshchenko, Концепція допоможе оцінити руйнування внаслідок війни та створити план реагування на майбутні загрози, пов’язані з агресією РФ. «Це можливість зафіксувати поточні виклики та вже почати думати про відновлення після перемоги», — уточнює Марія Грищенко.

Створення цього стратегічного документу неможливе без активного залучення громади. Так, до 15 червня триває збір пропозицій від мешкан_ок Сумської громади 👉 bit.ly/3WVT6Qy
Окрім цього, під час розробки Концепції проводитимуть зустрічі з різними групами мешкан_ок, публічні обговорення, громадські слухання, публікацію результатів.

📌 Як виникла ініціатива розробити Концепцію для Сумської громади? Які напрями охопить Концепція і хто над нею працює? Читайте детальніше у матеріалі Mistosite.

Концепцію інтегрованого розвитку Сумської МТГ розробляє аналітичний центр Cedos, бюро партисипативного планування Cité та архітектурне бюро PSEL у співпраці з Сумська міська рада за підтримки Міжнародний фонд "Відродження", а також у межах грантового конкурсу «Посилення громадської участі в процесах раннього відновлення на звільнених територіях», який адмініструє ІСАР Єднання за підтримки Фонду «Партнерство за сильну Україну», що фінансується країнами-партнерками.

Що таке Концепція інтегрованого розвитку, чим вона відрізняється від «стратегій розвитку» та навіщо вона громаді?

16/05/2024

Засновник київського архітектурного бюро «Прототип» Ivan Protasov — один із залучених ментор_ок-архітектор_ок спільного проєкту Western NIS Enterprise Fund і Cedos, присвяченого розвитку центрів спільнототворення у громадах.

Mistosite поговорив із ним про особливості роботи над проєктами у Чортківській та Великописарівській громадах, унікальні архітектурні рішення й оновлення просторів у час війни.

Архітектор Іван Протасов про особливості роботи над проєктами у Чортківській та Великописарівській громадах, унікальні архітектурні рішення й оновлення простор....

07/05/2024

💬 «Найважливіше в захисті озера Вирлиця — це щоб депутати та забудовники чули голос громади й бачили людей, які готові захищати своє право на безпечне довкілля, на користування природними ресурсами, на визначення долі міста. Коли депутати це будуть бачити, тоді, я думаю, будуть зміни помітніші, а боротьба наша легшою»

Mistosite публікує інтерв'ю з Анастасією Гмирянською, активісткою ініціативної групи проти знищення озера Вирлиця.

Це уривок з майбутнього видання «Київ Зелений. Путівник вразливою міською природою», над яким працює видавництво Addenda Press. Ця книга — спогади про природу міста, дослідження історії та екології місцевостей та врешті — 12 інтерв’ю з активіст_ками, які відстоюють право природи на існування в міському середовищі.

Активістка Анастасія Гмирянська про боротьбу за унікальну екосистему міста. Уривок з видання «Київ Зелений. Путівник вразливою міською природою»

29/04/2024

«‎Коридор пам'яті» — урбаністичний проєкт Зеленодольська, який уособлює одночасно шлях херсон_ок, що рятувалися з окупації, та мешкан_ок громади, які зустрічали переселен_ок. Над об'єктом працювали уч_ениці Зеленодольського ліцею № 1 та місцева молодь у співпраці з архітекторкою, скульптором і дизайнер_ками.

Конструкцію спроєктовано так, що кожного 24 лютого сонце підсвічуватиме саме цю дату, залишаючи інше в тіні. Спускаючись поволі, тінь підсвічуватиме й інші пам'ятні дати — допоки вся історія об’єкту стане явною.

Детальніше про те, як команді проєкту «‎Коридор пам'яті» вдалося відтворити спогади та емоції переселен_ок та містян_ок Зеленодольська, читайте на Mistosite.

Як бачить проживання подій війни у публічному просторі молодь міста?

19/04/2024

Влітку 2023 року Cedos та Western NIS Enterprise Fund оголосили конкурс для громад на створення фізичних просторів, де мешкан_ки громади можуть збиратися для спільного проведення дозвілля, співпраці, долучатися до культурних, публічних подій, обговорювати та планувати спільне майбутнє.

Невдовзі, 10 громад-переможниць конкурсу, почали роботу над реалізацією проєктів із залученням ментор_ок-архітектор_ок і культурних координатор_ок.

Серед них — Антон Железнов, співзасновник архітектурної студії PSEL. Mistosite поговорив із ним про особливості роботи над проєктами в Овруцькій та Городоцькій громадах, про те, як працювати з історичною спадщиною, та про виклики в роботі архітектора у проєктах громадського сектору.

Як працювати з історичною спадщиною та з якими викликами стикається архітектор_ка у громадському секторі? Антон Железнов про проєкти в Овруцькій та Городоцькій гр...

18/04/2024

Макарівська селищна територіальна громада, що розташована в Бучанському районі Києва, навесні 2022-го року понад місяць перебувала під російською окупацією. За цей період, за попередніми підрахунками, населений пункт було зруйновано на 40%.
З квітня 2022-го до відбудови Макарівської громади долучився проєкт «Наше місце», спрямований на відродження громадських просторів у малих містах і селищах. Сьогодні команда працює над громадським простором на узбережжі річки Здвиж у межах Панського парку, щоб з'єднати його з історичним серцем Макарова — Городищем.
Не менш важливим питанням, з яким команда стикнулася у процесі співпраці з громадою, є питання меморіалізації.

Урбаніст Юрій Грановський про роботу з Макарівською громадою

01/04/2024

Процес роботи над Законом України «Про основні засади житлової політики», який має визначати майбутню державну житлову стратегію, розпочався у 2023 році і триває досі. Саме цей закон покликаний створити законні рамки для забезпечення конституційного права людини на житло відповідно до вимог сучасності.
Mistosite поспілкувався з член_кинями громадських організацій, які брали участь у роботі над Законом, і спитав їх, як вони оцінюють процес роботи над законом і його зміст.

Коротка історія житлового кодексу України та про процес роботи над Законом України «Про основні засади житлової політики»

20/03/2024

Чи дружні до старших людей міста, громади та суспільство в цілому?
Люди старшого віку в суспільному дискурсі часто постають групою, яка за замовчанням заслуговує на повагу та підтримку. Однак чи перетворюється це на привілеї для людей старшого віку? Який вплив на повсякденне життя мають такі ризики як самотність, неможливість фінансово себе забезпечити, соціальне виключення та ін? Про це читайте в матеріалі Катерини Бабич, аналітикині Cedos , активістки проєкту «Без Кордонів».

Що перешкоджає та, навпаки, сприяє створенню міст, дружніх до літніх людей?

14/03/2024

Чим може допомогти мистецтво за часів війни? Текст історикині, кураторки бібліотеки Українського музею сучасного мистецтва, пропонує одну з багатьох можливих відповідей на це питання, розказану через історію одного українського мистецького колективу — Прикарпатського театру.

Прикарпатський театр відомий в Україні своїм проєктом «Театру надій та очікувань», що почався з макету павільйонного типу конструкції зі списаних театральних декорацій у Дюссельдорфському парку та продовжив своє існування як новий дім сім’ї Гончарів у селі Слобода Кухарська на Київщині.

Поліна Байцим про просторову уяву та відчуття війни в роботах мистецького колективу «Прикарпатський театр»

27/02/2024

Видання «45 ідей для украінських міст. Та будь-якого іншого міста світу» від знаного урбаніста Мікаеля Колвілл-Андерсена (CANactions, 2023) пропонує перелік ідей для розвитку українських міст, запропонованих групою міжнародних експертів, які можуть стати підтримкою та натхненням у відновленні України. Ми публікуємо розділ, присвячений залученості громадян_ок до прийняття рішень у розвитку міст.

Уривок з видання «45 ідей для украінських міст. Та будь-якого іншого міста світу»

20/02/2024

Проблема бездомності в Україні, особливо у великих містах, разюча. З досвіду спілкування з бездомними людьми, однією з найбільш нагальних потреб для них є питання гігієни. Можливість прийняти душ дозволяє їм користуватися громадським транспортом, розпочати пошуки роботи, місць для нічлігу, підробляти і в результаті вирватися із кола бідності та розпочати нове життя.

Про декілька закордонних ініціатив, що надають доступ до базової гігієни для бездомних, українські розробки та мобільні душові у контексті війни — читайте на Mistosite.

Забезпечення базових потреб для бездомних та у контексті війни

26/01/2024

Після початку повномасштабного вторгнення саме ринок орендного житла надав прихисток для більшості внутрішньо переміщених осіб (ВПО). За даними Міжнародної організації з міграції, станом на січень 2023 року 60% усіх ВПО проживали в орендному житлі.
Попри значення орендного житла в розміщенні ВПО та загальний тренд щодо збільшення цього сектору з початком повномасштабного вторгнення, увага, зокрема й законодавча та адміністративна, до ринку орендного житла залишається обмеженою, а становище орендар_ок — незахищеним.
Про виклики і регулювання орендного ринку в часи криз — читайте в статті дослідниці Galyna Sukhomud

Від першої світової до пандемії коронавірусу та повномасштабного вторгнення

23/01/2024

У філософському есеї «Терор з повітря» Петер Слотердайк розмірковує про те, як поєднання тероризму, промислового дизайну і відкриття навколишнього середовища якнайточніше характеризують внесок XX століття у розвиток людства.

Зосереджений на історії хімічної зброї, Петер Слотердайк відраховує хронологію XX століття від 22 квітня 1915 року, коли газ був вперше використаний на полі бою.

Книжка Петера Слотердайка є частиною серії видавництва ist publishing, що представляє міждисциплінарні дослідження про війну і культуру — warning books. Публікуємо уривок з видання.

Про бомбардування німецьких міст під час Другої світової війни та історію хімічної зброї — у філософському есеї Петера Слотердайка.

16/01/2024

У цьому тексті архітекторка Анастасія Пономарьова розповідає про враження від проживання в кооперативі у місті Цюрих. Через напад Росії, мільйони україн_ок стали тимчасовими гостями публічних просторів та вимушено отримали досвід співжиття з власни_цями та операторками цих просторів. Цей досвід різниться для кожно_ї, але факт його наявності об'єднує.

Ця стаття є суб'єктивною, однак вона має і контекстуальну спрямованість, і амбіції сприяти змінам у національній житловій політиці, реформа якої є неабияк актуальною сьогодні.

Архітекторка Анастасія Пономарьова про свій досвід життя в кооперативі

10/01/2024

У цій статті Yuliia Popova оглядово торкнулася різних складових німецької моделі комунального житла, яка є, мабуть, наймасовішою у світі, і про яку в Україні досі мало відомо.
У зв’язку з російською агресією, масштабами руйнування житлового фонду та кількістю внутрішньо переміщених осіб, які потребують підтримки із забезпеченням житлом, перед Україною постав виклик перегляду всієї архітектури житлової політики. В українському законодавстві наразі не існує консенсусу щодо бажаної форми власності й управління соціальним житлом. Хоча у Плані відновлення і згадано одним реченням, що муніципальне житло входить до цих планів, але те, за якою моделлю воно буде створене, — відкрите питання, що потребує широкої експертної та суспільної дискусії.

Як німецька модель комунального житла може бути корисною для України?

08/01/2024

Як (і чи) мають адаптуватися українські міста в тилу до воєнної реальності та життя в очікуванні нових (і регулярності старих) злочинів від росіян? Якими навичками та знаннями мають володіти містян_ки, аби захистити себе, свій дім і своїх близьких?

У цьому матеріалі ми пропонуємо два погляди на українські міста під час війни: на те, як варто адаптуватися самим містам, і як — людям у них. Alyona Vyshnytska поговорила про це з Ponomaryova Anastasiya — архітекторкою, співзасновницею урбаністичної агенції urban curators і проєкту co-HATY, у межах якого створюють домівки для переселен_ок. А також з Olena Biletska / Олена Білецька — головою Українська Жіноча Варта, яка, серед іншого, тренує містян_ок адаптуватися до життя в умовах війни.

Чи мають змінюватися архітектура, спільні та особисті простори, інфраструктура міст в Україні, озираючись на війну?

04/01/2024

Публікуємо передмову до книги Old Khata Book, а також добірку фотографій та історій, наданих авторками.
Протягом трьох років (2020-2023) фотографка Анна Ільченко та журналістка Світлана Ославська об’їздили майже 100 сіл України: від Закарпаття до Луганщини й від Чернігівщини до Херсонщини. Деякі з них тепер окуповані. На світлинах і в записаних розмовах вони прагнули зафіксувати сільські хати в нинішню мить історії, адже цей пласт української культури змінює час і руйнує війна.
Old khata project

Добірка фотографій та уривок з видання

15/12/2023

Про повоєнну відбудову в Боснії та Герцеговині, основні підводні камені повоєнної реконструкції, містопланування після війни, та шлях України у своєму плані відновлення, — читайте розмову журналістки Kateryna Farbar з Хелен Валасек, дослідницею й авторкою книги «Боснія та знищення культурної спадщини», і Харісом Піпласом, урбаністом та архітектором, що працює в Integrated Urban Solutions Drees & Sommer.

Про підводні камені повоєнної реконструкції та шлях України у цьому контексті.

14/12/2023

Розповідаємо про самвидав «Замотка», частину волонтерської ініціативи колективу Фріфілмерз/Freefilmers. Цей загорнутий у маріупольський та дуже особистий досвід самвидав — про право на їжу та низові ініціативи, що борються за нього, і про підтримку вразливих громад у прифронтових зонах. А також про їжу й харчування як спільне та те, чим важливо ділитися.

Маріупольський самвидав про право на їжу та про підтримку вразливих громад у прифронтових зонах

08/12/2023

Коли ми говоримо про міста в контексті війни, вразливості та житлової політики, у фокусі уваги мусить бути не лише питання забезпеченості житлом, а й загалом те, яким чином ми можемо створювати інклюзивний, безбар'єрний дім для різних людей. З початком повномасштабної війни багато хто опинився у ситуації нової для себе вразливості, про яку, можливо, раніше й не замислювався.

Дискусія «Міста, війна і вразливість» на Український урбаністичний форум-2023 «Спільний дім» стосувалась додаткових викликів в українському суспільстві, які принесла війна, а також ключових принципів у політиках, які варто враховувати на шляху до соціальної справедливості.

Читайте конспект дискусії на Mistosite.

Як створити інклюзивний, безбар'єрний дім для різних людей?

05/12/2023

Килимові бомбардування німецьких міст в останні роки Другої світової війни — такою була тема лекцій В. Ґ. Зебальда 1997 року в Цюрихському ляльковому театрі. Як письменник і літературний критик, Зебальд вказував на порожнечу в колективній пам’яті німців щодо досвіду руйнувань, та спирався на рідкісні приклади літературних творів, які здійснили спробу описати жах тотального знищення міст.

Цьогоріч українське видання ist publishing започаткувало нову серію «warning books series», що представляє міждисциплінарні дослідження про війну і культуру. Ми публікуємо уривок з першого видання серії «Повітряна війна і література» В. Ґ. Зебальда (1944 —2001).

Про килимові бомбардування німецьких міст в останні роки Другої світової війни у лекціях В. Ґ. Зебальда

29/11/2023

У цьому матеріалі — історії кількох ініціатив, які працюють з дітьми та підлітками у площині культури, аби полегшити психологічний тиск під час війни та забезпечити креативний обмін між молодими групами суспільства.

Волонтери, які проводять багато часу спілкуючись із громадами, добре знають, якою лакуною є інфраструктура розвитку та дозвілля, особливо на прифронтових територіях. І якщо дорослі намагаються компенсувати цю нестачу власними силами на свій смак, то діти втрачають найбільше.

Брак просторів для спілкування з однолітками, можливостей дізнаватися нове про світ поза війною, ресурсів на навчання і дослідження призводить до того, що діти втрачають цінний час юності, коли вчити нове найлегше, а отже, втрачають дещицю шансу на краще майбутнє. Тому і можливості для дозвілля дітей та підлітків набувають особливої цінності.

Історії ініціатив, які працюють з дітьми та підлітками у площині культури

27/11/2023

Сьогодні розпочався Фільма. Фестиваль феміністичного кіно Filma. Feminist Film Festival. Цього року на ньому буде представлено програму кіно, де розглядають житло не з точки зору архітектури чи естетики, а як базове право людини.
Яка справжня цінність житла для людини? Особливо у світі, де через війни, бідність, колоніальність та ксенофобію держав, багато людей або втратили свій дім, або ніколи не мали та не матимуть його.
Bobrova , старша аналітикиня Cedos та координаторка Український урбаністичний форум -2023 цьогоріч стала співкураторкою програми фестивалю. Разом з колективом «Фільми» вона обрала п’ять різних за досвідом, але схожих за універсальністю проблеми житла, історій. Рефлексії Анастасії щодо фільмів та свого відчуття дому читайте у кураторському тексті.

Фільми, які розглядають житло не з точки зору архітектури чи естетики, а як базове право людини.

13/11/2023

Пропонуємо вам ознайомитися з повним текстом промови директора аналітичного центру Cedos Іван Вербицький «Спільний дім. Відбудова і житлова політика майбутнього».
«Я зупинюся на питанні житла як напевне одного з ключових викликів, який постав перед українськими містами і громадами внаслідок війни. Наостанок спробую запропонувати свою інтерпретацію того, на які три принципи треба особливо зважати в процесі відновлення».
Промова прозвучала в рамках Український урбаністичний форум, що відбувся у 2023 році вперше з початку повномасштабного російського вторгнення в Україну з темою "Спільний дім". Уся подія, як і промова Івана Вербицького, директора аналітичного центру Cedos, була присвячена питанням житла і відновлення.

Промова Івана Вербицького, директора CEDOS

10/11/2023

Наступним у циклі матеріалів з Український урбаністичний форум-2023 «Спільний дім» ми пропонуємо ознайомитися з Декларацією за результатами Форуму. Вона стосується основних викликів, з якими стикається українське суспільство і наші міста, та процесу відновлення, що має включати не лише фізичну відбудову міст і громад, але й оновлення принципів і підходів до державних політик.

Про ключові принципи відновлення та розвитку українських громад

07/11/2023

Право на адекватне житло — це невід'ємне право людини. У багатьох країнах житло є частиною соціального контракту між державою та суспільством. Це означає, що держави беруть на себе зобов'язання створити такі умови, щоб усі люди могли мати якісне, фінансово доступне та комфортне житло.

Житловій політиці та можливостям її оновлення було присвячено національний круглий стіл на цьогорічному Український урбаністичний форум. Пропонуємо ознайомитися з конспектом дискусії, яку модерувала Anastasia Bobrova, старша аналітикиня Cedos, координаторка Урбанфоруму-2023.

Як має бути відновлення українських міст з перспективи житла?