20/04/2024
Фізичний і психічний примус: що говорить закон.
Україна як демократична і правова держава закріпила принцип поваги і непорушності прав та свобод людини, утвердження і забезпечення яких є головним обов’язком держави. Найвищою юридичною силою у країні користується Конституція. Вона чітко окреслює основні юридичні аспекти взаємодії людини і суспільства, межу між законом та беззаконням, захищає права і свободи. Всі створені Закони України не мають права суперечити Конституції, а виключно - покладатися на норми і правила, прописані у Основному Законі. На принципізахисту людини, її життя та свобод створено Кримінальний кодекс. Його норми надзвичайно важливі зараз, а незнання не звільняє від відповідальності навіть у час війни.
Тема сьогоднішньої розмови надзвичайно актуальна у світі останніх подій в Україні, коли частина територій опинилися під окупацією, та люди потребують юридичної допомоги. Отже, розбираємося з поняттями фізичного та психічного примусу та даємо юридичну оцінку вчинкам людей, які опинилися під тиском.
Допоможуть розібратися у цьому питанні 39 та 40 статті Кримінального кодексу України (далі - ККУ). У частині першій статті 40 ККУ йдеться про наступне: “Не є кримінальним правопорушенням дія або бездіяльність особи, яка заподіяла шкоду правоохоронюваним інтересам, вчинена під безпосереднім впливом фізичного примусу, внаслідок якого особа не могла керувати своїми вчинками”.
А ось питання про кримінальну відповідальність особи за заподіяння шкоди правоохоронюваним інтересам, якщо ця особа зазнала фізичного примусу, внаслідок якого вона зберігала можливість керувати своїми діями, а також психічного примусу, вирішується відповідно до положень статті 39 цього Кодексу. Що вона говорить? Цитуємо:
1️⃣Не є кримінальним правопорушенням заподіяння шкоди правоохоронюваним інтересам у стані крайньої необхідності, тобто для усунення небезпеки, що безпосередньо загрожує особі чи охоронюваним законом правам цієї людини або інших осіб, а також суспільним інтересам чи інтересам держави, якщо цю небезпеку в даній обстановці не можна було усунути іншими засобами і якщо при цьому не було допущено перевищення меж крайньої необхідності.
2️⃣Перевищенням меж крайньої необхідності є умисне заподіяння шкоди правоохоронюваним інтересам, якщо така шкода є більш значною, ніж відвернена шкода.Особа не підлягає кримінальній відповідальності за перевищення меж крайньої необхідності, якщо внаслідок сильного душевного хвилювання, викликаного небезпекою, що загрожувала, вона не могла оцінити відповідність заподіяної шкоди цій небезпеці.
Таким чином, згідно з нормами чинного законодавства та міжнародного права, вся відповідальність за порушення прав і свобод людини-громадянина України, що знаходиться на тимчасово окупованій території, повною мірою покладається на російську федерацію як на країну-загарбника.