«Редакторська»: Куп'янщина, перевірки ТЦК, відбудова Північної Салтівки
Радіо Накипіло, KharkivToday, MediaPort та «Думка» запускають спільний щотижневий проєкт «Редакторська». Шеф-редактори медіа обговорюють найважливіші події тижня.
У першому випуску говоримо про:
- Куп'янськ. Наступ росіян й евакуація жителів: що відбувається;
- ТЦК на вулицях Харкова;
- Результати архітектурного конкурсу з відновлення Північної Салтівки.
Програму записували 24 жовтня. Слухайте, коментуйте, підписуйтеся!
Зупинись сьогодні о 9:00. Згадай тих, хто не з нами.
Зупинись сьогодні о 9:00.
Згадай тих, хто не з нами.
«Затишно Space» — майже рік роботи у Харкові | Олена Давідова, Вікторія Дорохова
Фахівчині безпечного простору «Затишно space» від БФ «Схід SOS» в нашій студії розповіли про діяльність простору за 11 місяців роботи. Зокрема — про екстрене реагування, яке команда фонду розгорнула 13 травня 2024 для допомоги евакуйованим із Вовчанського району.
Турбуючись про комфорт людей, фонд залучив фінансування та забезпечив 50 шелтерів меблями, побутовою технікою та необхідним устаткуванням.
Також поговорили про діяльність безпечного простору «Затишно space», де за 10 місяців отримали безоплатні послуги близько 1 500 жінок і дітей.
💔 Ви в Харкові та потребуєте допомоги? Звертайтеся до «Затишно space», де можна відвідати арттерапевтичні заходи чи долучитися до групових занять.Також ви можете отримати безоплатну психологічну чи юридичну консультацію. Запис за номером +38 097 384 97 35. Адреса: вулиця Гоголя, 11. Підписуйтеся на телеграм-канал спейсу (https://t.me/zatyshnoKharkiv) та слідкуйте за новинами. Оператори кол-центру БФ «Схід SOS» також на зв’язку з понеділка по суботу: 0 800 332 614.
📌 Безпечний простір «Затишно space» у Харкові створений у межах проєкту «Консорціум реагування в Україні: Надання між
Радіо «Накипіло» Про Харків. Про Харківщину. Про людей.
Радіо «Накипіло»
Про Харків. Про Харківщину. Про людей.
Харківський Поділ
А ми тим часом продовжуємо розповідати вам про старий Харків.
Цього разу — про харківський Поділ — одну з тих місцин, звідки ще в 17 столітті почався Харків.
Дивіться у відео, як тут колоритно.
А якщо таки підете гуляти Подолом, обовʼязково подивіться на Харківську кенасу — культову споруду караїмів, Троїцьку церкву та готель «Асторія».
🎼 У відео звучить пісня «Ніч яка місячна» у виконанні бандуриста Віктора Мішалова
Тарас Шевченко «Сон» («У всякого своя доля»)
1844 рік. У свої тридцять років Тарас Шевченко пише поему «Сон», яка за три роки стане одним із доказів його антиімперської позиції та причиною до заслання.
2024 рік. Рівно 210 років із дня народження Шевченка й 180 років із часу написання цієї поеми. Багато круглих дат, багато історичних збігів і слів, які вже давно охрестили пророчими.
Хочемо, щоб ці слова нарешті перестали нас тригерити. Хочемо, щоб вони стали уроком історії, який ми нарешті засвоїмо. Щоб ми таки побороли. І щоб не було «врага-супостата». І щоб земля була оновлена.
З днем народження, Тарасе.
Відеофраграгменти: Павло Пахоменко для «Накипіло»
Голос: Кирило Лукаш
Старий Харків. Моcкαлівкa
Ми любимо бродити вулицями старого Харкова і сподіваємось, що знайдемо серед вас таких же закоханих в це місто.
Саме тому ми починаємо серію коротких кепшнів (відео, рілсів — називайте, як хочете) про історичні райони Харкова. А ще — коротко розповідаємо про них, аби і вам захотілося сюди прийти.
____
[Відео 1] Моcкαлівкa. Місцевість, заснована ще наприкінці XVIII — на початку XIX століття. Розташований у Основ’янському районі. З заходу район оточений річкою Лопань, зі сходу — вулицями Москαлівської та Гольдбергівської.
І його назва, до речі, нічого спільного із росіянами не має — дивіться більше у відео.
Текст підготований на основі праць історика та краєзнавця Андрія Парамонова.
На фоні відео — пісня, яку привласнили собі росіяни, а насправді слова належать українському поету Євгену Гребінці, а сам романс виконується на музику вальсу німецького композитора Флоріана Германа.
Пишіть в коментарях, якщо знаєте, що це за пісня, а ще діліться враженнями, чи хочете продовження серії відео 👇🏻
Радіо «Накипіло». У ритмі Харкова. Слухайте онлайн або на 92.2 FM 📻
Радіо «Накипіло». У ритмі Харкова.
Слухайте онлайн або на 92.2 FM 📻
Будинок «Слово». Харків
Початок 30-х. Харків. Ви живете в будинку на тодішній вулиці Червоних Письменників, 5. Його нещодавно звели і там є все для комфортного життя. У вашій квартирі високі стелі та великі вікна, через які травневими вечорами чути запах бузку і каштанів.
Поруч з вами живе весь харківський літературний бомонд. Ви не раз чуєте, як вони голосно сперечаються про буття культури та читають вірші.
Та одного ранку вас будить пронизлива тиша. Одного світанку, коли вже гаснуть ліхтарі, ви бачите, як люди в чорних шкіряних плащах виводять вашого ще сонного сусіда, садячи в машину. Ви більше ніколи його не побачите, та ті люди приходитимуть ще, і кожного разу у вас німітимуть ноги, коли вони заходитимуть у ваш підʼїзд.
Згодом будинок перетвориться на пастку. Людей меншатиме. А ви відчайдушно шукатимете можливості, щоб переїхати, та її не буде. Бо скоро прийдуть і за вами.
Уявили?
Це, на жаль, не сценарій якогось касового трилеру, а реалії життя в будинку, який став символом Розстріляного Відродження.
Будинку, який з висоти пташиного польоту виглядав, як літера «С», який було зведено наприкінці грудня
Друзі нас часто питають: як там у Харкові? У Харкові так. Харків контрастний. Харків живе.
Друзі нас часто питають: як там у Харкові?
У Харкові так.
Харків контрастний.
Харків живе.
Мишко Адамчик виконує «Аркан» на передовій
Вас вітає «Музичне бубубу»!
Другий випуск у цьому місяці говоримо з музикантом, який пішов до війська захищати нас від наволочі, що напала на нашу країну. У гостях — вокаліст і засновник гурту КОРАЛЛІ / KORALLI Мишко Адамчак.
Говорили з ним про історію гурту, його службу в Медичний Добровольчий Батальйон Госпітальєри • Hospitallers Paramedics і багато іншого.
Усім приємного «бубубу»!
🎧 Слухати подкаст: https://cutt.ly/DwOT0qMe
Apple Podcast: https://cutt.ly/7wOT02F2
SoundCloud: https://cutt.ly/fwOT2dLr
Spotify: https://cutt.ly/pwOT2WL3
Основʼяненко. Супліка до пана іздателя
Цього дня 245 років тому народився харків’янин, який назавжди змінив українську літературу й вивів її на новий рівень — Григорій Квітка-Основʼяненко.
Так, саме він автор знаменитих «Марусі», «Сватання на Гончарівці» й «Сердешної Оксани».
Але нині ми не переказуватимемо його біографії, а покажемо Григорія Федоровича з іншого, маловідомого боку.
1833 рік. Письменник пише листа-супліку до видавця прогресивного тоді харківського літературного альманаху «Утренняя звезда» Ізмаїла Срезневського. Пише з наміром надрукувати там свій твір українською мовою й наважується виголосити постулати про українців і росіян, за які його, як не дивно, не ув’язнили. Підписується теж по-українськи: Грицько Основʼяненко.
Слухайте уривок цього листа у відео, де на фоні сучасного метушливого міста лунають слова, яким уже 200 років і які, на жаль, актуальні й досі.
Та чи хто почує?
