28/02/2024
Випробування війною
Восени 2013 –го року Україна зробила цивілізований вибір – повстала
проти корумпованої влади, яка окрадала державу, зраджувала національні
інтереси і, всупереч волі народу, гальмувала євроінтеграційний поступ
країни, символом громадянського спротиву режимові став Євромайдан –
героїчна боротьба українців за гідне майбутнє своєї нації.
Важливу роль в ініціюванні й висвітленні доленосних подій відігравала
українська преса. Її представники скликали людей на мітинги, промовляли зі
сцени Майдану, ризикували життям на барикадах, увійшли в уряд народної
довіри. Зважаючи на масштаб внеску журналістів у справедливу справу
працівники засобів масової інформації виконували, здавалось би, буденну
роботу. Але для медійної спільноти листопад 2013-го і подальша зима в
Україні, стали надзвичайним випробуванням останніх років. Ніде на планеті
«гарячі точки» не були такими смертельно пекучими в житті репортерів, як
на Євромайдані. Хтось із них був незаконно затриманий, хтось потрапив до
сотень поранених та скалічених, а хтось – до Небесної сотні.
В агонії тогочасної влади масові порушення прав журналістів сягнули
безпрецедентних вимірів, побиття представників преси, псування й нищення
апаратури – сумні реалії тих бойовищ… Але найогидніше, найбрудніше у
виконанні режимоохоронців – свідомий «відстріл» людей з теле- і
фототехнікою. Від травматичної зброї не захищали яскраві каски, не рятували
бронежилети з написами «преса» чи «press». На мушку брали об’єктиви
камер, цілили в очі…
У лютому снайперські кулі навиліт прошивали щити і сталеві шоломи.
На Майдані струменіла кров. Гіркі спогади, але було саме так. У центрі
європейської столиці журналісти мусили екіпіруватися, як вояки, - тільки без
стрілецької зброї. Героїчна робота досвідчених професіоналів і зовсім юних
аматорів-стримерів у тих екстремальних умовах не може не викликати
глибокої поваги. Попри жорстокість і очевидність злочинів, надані
відеодокази та покази свідків, ефективність розслідувань не проведено, а
кривдників журналістів так і не було покарано. Напад на знімальну групу
програми «Схеми» Радіо Свобода, справа із побиттям працівниками поліції
черкаського фотокореспондента Ігоря Єфімова. Вбивство Шеремета, пори
розголос, лишається нерозкритим.
Не знали ми тоді, що нас чекають жахливі подій на сході України,
анексія Криму, лютий 2022… Війна довжиною в 10 виснажливих жахітливих
років. Журналісти завжди в епіцентрі подій, тож становлять стратегічний
інтерес для агресора. Їх завжди чекають випробування, провокації та прояви
агресії.
Нині Майдан усіяний синьо-жовтими прапорцями. То душі тих, хто загинув
за Україну. То очі тих, хто хотів бачити Україну вільною, квітучою, гомінкою.
Усім, кому не байдужа доля країни – сердечна вдячність. Слава Україні!
